Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утримуються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика кількість білків, поліпептиди яких перебувають у вигляді лінійних ланцюгів. Використовуючи рентгено-структурні методи дослідження, встановили, що переважна більшість білків має поліпептидні ланцюги, скручені у вигляді спіралі.
Утворення внутрішньомолекулярних водневих зв’язків у глобулярних білках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водневих зв’язків може привести до виникнення складчастої листової структури — β-структури. Відомості про ці структури дають право поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— волокно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібрилярні білки в основному нерозчинні, а глобулярні — добре розчинні у воді. Тому їх інколи називають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.
2) MeO+H2=Me + H2O
3) 2H2+O2=2H2O
Возьмем уравнение 3.
2H2+O2=2H2O
Х 1,62г=1,62/18=0,09 моль
2моль 2 моль
Х/2=0,09/2 Х=0,09 моль водорода выделилось в реакции 1
Возьмем уравнение 1
1.2Al + 2NaOH + 6H2O = 2Na[Al(OH)4] + 3H2
Х моль 0,09 моль
2 моль 3моль
Количество вещества Al= 2*0,09/3=0,06 моль или 0,06*27=1,62 г.
Масса неизвестного оксида 2-хвалентного металла=8,82-1,62=7,2 г.
Возьмем уравнение 2
MeO+H2=Me + H2O
7,2 г 0,09 моль=0,09*2=0,18г
Ху. е. 2у. е.
Х=7,2*2/0,18=80 у. е. Молекулярный вес оксида 80 у. е. , следовательно вес металла 80-16=64 у. е. , что соответствует меди Cu.
Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утримуються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика кількість білків, поліпептиди яких перебувають у вигляді лінійних ланцюгів. Використовуючи рентгено-структурні методи дослідження, встановили, що переважна більшість білків має поліпептидні ланцюги, скручені у вигляді спіралі.
Утворення внутрішньомолекулярних водневих зв’язків у глобулярних білках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водневих зв’язків може привести до виникнення складчастої листової структури — β-структури. Відомості про ці структури дають право поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— волокно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібрилярні білки в основному нерозчинні, а глобулярні — добре розчинні у воді. Тому їх інколи називають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.