- хімічні сполуки, що містять амонію іони. До А. с. належать гідроксид амонію і солі амонію (NH4C1, NH4NО3 тощо). Гідроксид амонію утворюється при розчиненні аміаку у воді, проявляє властивості слабкої основи внаслідок дисоціації. Більшість солей амонію розчинні у воді, дисоціюють у водних розчинах, гідролізуються. При нагріванні солі амонію розкладаються. Гідроліз і термічний розклад їх залежать від природи аніону. Напр., солі типу NH4C1, (NH4)2 SО4 розкладаються за схемою:
NH4C1 = NH3 + HCl. Якщо солі містять аніон-окислювач, при термічному розкладі відбувається окислювально-відновний процес:
Солі амонію мають широке застосування. Так, хлорид амонію NH4C1 використовують у сухих батареях і як флюс для паяння та зварювання металів, а також як складову частину димоутворюючих сумішей. Сульфат (NH4)2SО4 і особливо нітрат NH4NО3
застосовують як азотні добрива; нітрат амонію в суміші з органічними речовинами та відновниками - як вибухові суміші. Гідрокарбонат амонію NH4HCО3 використовують у кондитерському виробництві.
Крахмал - дает такую окраску. Его реакция с йодом (йод-крахмальная реакция) является характерной качественной реакцией на крахмал и на иод Окраску имеет комплекс иода с крахмалом, образование которого объясняют молекул I2 помещаться в длинных полостях между витками спиралей, образованных молекулой крахмала. Полости заполнены плотно, и взаимодействия между молекулами достаточно сильны, чтобы обеспечить появление интенсивного окрашивания даже при очень низких концентрациях иода. При взаимодействии йода с крахмалом образуется соединение включения (клатрат) канального типа. Клатрат – это комплексное соединение, в котором частицы одного вещества («молекулы-гости» ) внедряются в кристаллическую структуру «молекул-хозяев» . В роли «молекул-хозяев» выступают молекулы амилозы, а «гостями» являются молекулы йода. Молекулы йода располагаются в канале спирали диаметром ~1 нм, создаваемой молекулой амилозы, в виде цепей ×××I×××I×××I×××I×××I×××. Попадая в спираль, молекулы йода испытывают сильное влияние со стороны своего окружения (ОН-групп) , в результате чего увеличивается длина связи I–I до 0,306 нм (в молекуле йода длина связи 0,267 нм) . Причем эта длина едина для всех атомов йода в цепи. Данный процесс сопровождается изменением бурой окраски йода на сине-фиолетовую (lмакс 620–680 нм) . Амилопектин, в отличие от амилозы, дает с йодом красно-фиолетовое окрашивание
- хімічні сполуки, що містять амонію іони. До А. с. належать гідроксид амонію і солі амонію (NH4C1, NH4NО3 тощо). Гідроксид амонію утворюється при розчиненні аміаку у воді, проявляє властивості слабкої основи внаслідок дисоціації. Більшість солей амонію розчинні у воді, дисоціюють у водних розчинах, гідролізуються. При нагріванні солі амонію розкладаються. Гідроліз і термічний розклад їх залежать від природи аніону. Напр., солі типу NH4C1, (NH4)2 SО4 розкладаються за схемою:
NH4C1 = NH3 + HCl. Якщо солі містять аніон-окислювач, при термічному розкладі відбувається окислювально-відновний процес:
NH4NО3 = N2О + 2N2О; (NH4)2 Cr2О7 = N2 + 4N2О + Cr2О3.
Солі амонію мають широке застосування. Так, хлорид амонію NH4C1 використовують у сухих батареях і як флюс для паяння та зварювання металів, а також як складову частину димоутворюючих сумішей. Сульфат (NH4)2SО4 і особливо нітрат NH4NО3
застосовують як азотні добрива; нітрат амонію в суміші з органічними речовинами та відновниками - як вибухові суміші. Гідрокарбонат амонію NH4HCО3 використовують у кондитерському виробництві.