б – відстоювання. Як отримати прозорий апельсиновий сік? Свіжовижатий сік каламутний, тому що містить у собі м’якоть. Дамо йому постояти й через деякий час побачимо, що частки м’якоті опустилися на дно склянки, тому що вона має більшу густину, ніж вода. У верхній частині склянки сік став більш прозорим. Обережно зіллємо його в інший посуд.
Таким же можна розділити суміші води та жиру. Тільки на відміну від частин м’якоті, жир не «піде на дно», а спливе на поверхню, тому що має меншу, ніж вода, густину.
б – фільтрування. Розділення суміші крейди та води. Приготовану суміш крейди і води пропустимо крізь фільтр – щільний матеріал зі спеціального паперу чи тканини. Ми побачимо, що вода проникає через фільтр у посудину-приймач, а часточки нерозчиненої крейди залишаються на фільтрі. Фільтром може бути шар чистого піску або вати. У містах на водоочисних станціях застосовують саме піщані фільтри. Щоб забезпечити високу якість водопровідної води, жителі міста все частіше використовують побутові водоочисні фільтри.
б – випаровування. Якщо пропустити суміш води і кухонної солі крізь паперовий фільтр, можна побачити, що сіль на фільтрі не залишилася. Отже, якщо речовина добре розчиняється у воді, то відстоювання і фільтрування не підходять для виділення її з розчину з водою. Для цього існує випаровування. Треба капнути невелику кількість суміші води і кухонної солі на скло й почати нагрівати його, доки вся вода не випарується. Після випаровування води на склі залишається пляма білого кольору. Це і є кухонна сіль.
Як відомо, речовини бувають простими і складними, чистими та сумішами. А ще речовини поділяються на органічні та неорганічні. У тілах живої природи утворюються речовини, молекули яких складаються з дуже великої кількості атомів різних хімічних елементів. Ці речовини називають органічними. До них належать білки, жири та вуглеводи. Тіла неживої природи утворені з неорганічних речовин, наприклад: вода, кисень, пісок, алюміній, залізо, кухонна сіль. Молекули більшої частини неорганічних речовин, що зустрічаються в природі, мають у своєму складі невелику кількість атомів різних елементів.
До складу всіх органічних речовин обов’язково входять атоми Карбону. Окрім Карбону, органічні речовини мають у своєму складі атоми Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та деяких інших хімічних елементів. Речовини, що не містять атоми Карбону, належать до неорганічних. Але бувають винятки: вуглекислий газ, питна сода, хоча й містять Карбон, також належать до неорганічних речовин.
Існування живої природи було б неможливе без органічних речовин: вуглеводів, жирів, білків. Бо вуглеводи та жири відіграють в організмі людини і тварини роль палива, що витрачається на роботу, яку вони виконують. Без білків живі істоти не можуть рости, розвиватися і мати потомство. Весь навколишній світ, за винятком гірських порід та води, – це переважно органічні речовини.
Таким же можна розділити суміші води та жиру. Тільки на відміну від частин м’якоті, жир не «піде на дно», а спливе на поверхню, тому що має меншу, ніж вода, густину.
б – фільтрування. Розділення суміші крейди та води. Приготовану суміш крейди і води пропустимо крізь фільтр – щільний матеріал зі спеціального паперу чи тканини. Ми побачимо, що вода проникає через фільтр у посудину-приймач, а часточки нерозчиненої крейди залишаються на фільтрі. Фільтром може бути шар чистого піску або вати. У містах на водоочисних станціях застосовують саме піщані фільтри. Щоб забезпечити високу якість водопровідної води, жителі міста все частіше використовують побутові водоочисні фільтри.
б – випаровування. Якщо пропустити суміш води і кухонної солі крізь паперовий фільтр, можна побачити, що сіль на фільтрі не залишилася. Отже, якщо речовина добре розчиняється у воді, то відстоювання і фільтрування не підходять для виділення її з розчину з водою. Для цього існує випаровування. Треба капнути невелику кількість суміші води і кухонної солі на скло й почати нагрівати його, доки вся вода не випарується. Після випаровування води на склі залишається пляма білого кольору. Це і є кухонна сіль.
Як відомо, речовини бувають простими і складними, чистими та сумішами. А ще речовини поділяються на органічні та неорганічні. У тілах живої природи утворюються речовини, молекули яких складаються з дуже великої кількості атомів різних хімічних елементів. Ці речовини називають органічними. До них належать білки, жири та вуглеводи. Тіла неживої природи утворені з неорганічних речовин, наприклад: вода, кисень, пісок, алюміній, залізо, кухонна сіль. Молекули більшої частини неорганічних речовин, що зустрічаються в природі, мають у своєму складі невелику кількість атомів різних елементів.
До складу всіх органічних речовин обов’язково входять атоми Карбону. Окрім Карбону, органічні речовини мають у своєму складі атоми Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та деяких інших хімічних елементів. Речовини, що не містять атоми Карбону, належать до неорганічних. Але бувають винятки: вуглекислий газ, питна сода, хоча й містять Карбон, також належать до неорганічних речовин.
Існування живої природи було б неможливе без органічних речовин: вуглеводів, жирів, білків. Бо вуглеводи та жири відіграють в організмі людини і тварини роль палива, що витрачається на роботу, яку вони виконують. Без білків живі істоти не можуть рости, розвиватися і мати потомство. Весь навколишній світ, за винятком гірських порід та води, – це переважно органічні речовини.
Li⁰ - 1e → Li⁺¹ |1 |4 | -- восстановитель, процесс окисления
O₂⁰ + 4e → 2O⁻² | 4 |1 | -- окислитель, процесс восстановления
2) 2Na + O₂ = Na₂O₂ -- горение натрия
Na⁰ - 1e → Na⁺ |1 |2 | -- восстановитель, процесс окисления
O² +2e → 2O⁻¹ |2 | 1| -- окислитель, процесс восстановления
3) 4Na + O₂ = 2Na₂O -- окисление натрия (медленное, на воздухе)
4) 4Al + 3O₂ = 2Al₂O₃
5) 3Fe + 2O₂ = FeO*Fe₂O₃ (или Fe₃O₄) -- реакция горения железа с образованием железной окалины