Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.
А) Na2O; KI; Li2S; AlBr3; FeO; MgO; N2O; As2S3
б) CO2; Na3P; Cr2O3; FeBr3; SO2; CrCl3; AlI3; Na2S; FeCl3
в) CrO2; MnO2; Mn2O7; N2O5; Mg3N2; P2O3; SiH4; Ca3P2; SO3; As2O5
2)
ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ І ІІ І ІІ IV II
а) MgO; СuO; FeO; K2O; H2O; NO2;
I III V II III I I II II I III I VI II
б) L3N; N2O5; PH3; Cu2O; CuCL2; FeCL3; CrO3;
III II III I VII II III I III II III I IV II
в) N2O3; ALCL3; CL2O7; ALF3; AL2S3; PH3; CO2.
Объяснение: надеюсь
Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.