По графику определите насыщенным или ненасыщенным является 1) 70% водный раствор сахарозы при температуре 60 градусов Цельсия 2) 83 % раствор сахарозы при температуре 100 градусов Цельсия С объяснением/решением если оно нужно
2. Кислоти взаємодіючи з металами, утворюють сіль і водень. Виняток – нітратна кислота (HNO3) і концентрована сульфатна кислоти. При взаємодії їх навіть з активними металами водень не виділяється.
3. Кислоти вступають в реакції обміну з оснóвними оксидами, утворюючи сіль і воду.
4. Кислоти взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Це реакція обміну по типу і реакція нейтралізації по суті.
Реакцією нейтралізації називають реакцію між кислотою і основою, в результаті якої утворюється сіль і вода.
5. Кислоти взаємодіють з деякими солями. Відповідно до ряду активності кислот кожна попередня кислота витісняє наступну кислоту з її солі: утворюється нова сіль і нова кислота. Сіль не повинна бути важкорозчинна, а кислота сильніша за ту, яку добувають.
6. Деякі кислоти розкладаються на кислотний оксид і воду:
За нормальних умов
H2CO3 = CO2 + H2O;
H2SO3 = SO2 + H2O
Під час нагрівання
H2SiO3 = H2O + SiO2;
4 HNO3 = 2H2O +4 NO2 + O2
Під час сильного нагрівання
H2SіO3= H2O + SіO2
Лабораторний дослід 6. Дія водних розчинів кислот на індикатори
У три пробірки налийте по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти. В одну пробірку добавте 1-2 краплі лакмусу, в другу – розчин фенолфталеїну, а в третю – розчин метилоранжу. Що гаєте? Як змінюється забарвлення індикаторів?Яким індикатором не можна виявити кислоту?
Лабораторний дослід 7. Взаємодія хлоридної кислоти з металами
Візьміть три пробірки. У першу пробірку помістіть 2-3 кусочки цинку, у другу – трошки порошка магнію, а у третю – 2-3 кусочки мідної дротини. До кожної пробірки долийте 2-3 мл хлоридної кислоти. Чи усі метали взаємодіють із кислотою? Порівняйте активність металів. Складіть рівняння реакцій.
Коррозионные процессы отличаются широким распространением и разнообразием условий и сред, в которых они протекают. Поэтому пока нет единой и всеобъемлющей классификации встречающихся случаев коррозии.
По типу агрессивных сред, в которых протекает процесс разрушения, коррозия может быть следующих видов:
газовая коррозия; атмосферная коррозия; коррозия в неэлектролитах; коррозия в электролитах; подземная коррозия; биокоррозия; коррозия под воздействием блуждающих токов.
По условиям протекания коррозионного процесса различаются следующие виды:
контактная коррозия; щелевая коррозия; коррозия при неполном погружении; коррозия при полном погружении; коррозия при переменном погружении; коррозия при трении; межкристаллитная коррозия; коррозия под напряжением.
По характеру разрушения:
сплошная коррозия, охватывающая всю поверхность: равномерная; неравномерная; избирательная[1]; локальная (местная) коррозия, охватывающая отдельные участки: пятнами; язвенная; точечная (или питтинг); сквозная; межкристаллитная (расслаивающая в деформированных заготовках и ножевая в сварных соединениях).
Главная классификация производится по механизму протекания процесса. Различают два вида:
химическую коррозию; электрохимическую коррозию. Корро́зия (от лат. corrosio — разъедание) — это самопроизвольное разрушение металлов в результате химического или физико-химического взаимодействия с окружающей средой. В общем случае это разрушение любого материала, будь то металл или керамика, дерево илиполимер. Причиной коррозии служит термодинамическая неустойчивость конструкционных материалов к воздействию веществ, находящихся в контактирующей с ними среде. Пример — кислородная коррозия железа в воде: 4Fe + 6Н2О + ЗО2 = 4Fe(OH)3. Гидратированный гидроксид железа Fe(OН)3 и является тем, что называют ржавчиной.
Кислоти змінюють колір індикаторів.
2. Кислоти взаємодіючи з металами, утворюють сіль і водень. Виняток – нітратна кислота (HNO3) і концентрована сульфатна кислоти. При взаємодії їх навіть з активними металами водень не виділяється.
2HCl (хлоридна кислота) + Zn = ZnCl2 (цинк хлорид) + H2 – реакція заміщення
3. Кислоти вступають в реакції обміну з оснóвними оксидами, утворюючи сіль і воду.
4. Кислоти взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Це реакція обміну по типу і реакція нейтралізації по суті.
Реакцією нейтралізації називають реакцію між кислотою і основою, в результаті якої утворюється сіль і вода.
5. Кислоти взаємодіють з деякими солями. Відповідно до ряду активності кислот кожна попередня кислота витісняє наступну кислоту з її солі: утворюється нова сіль і нова кислота. Сіль не повинна бути важкорозчинна, а кислота сильніша за ту, яку добувають.
6. Деякі кислоти розкладаються на кислотний оксид і воду:
За нормальних умов
H2CO3 = CO2 + H2O;
H2SO3 = SO2 + H2O
Під час нагрівання
H2SiO3 = H2O + SiO2;
4 HNO3 = 2H2O +4 NO2 + O2
Під час сильного нагрівання
H2SіO3= H2O + SіO2
Лабораторний дослід 6. Дія водних розчинів кислот на індикатори
У три пробірки налийте по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти. В одну пробірку добавте 1-2 краплі лакмусу, в другу – розчин фенолфталеїну, а в третю – розчин метилоранжу. Що гаєте? Як змінюється забарвлення індикаторів?Яким індикатором не можна виявити кислоту?
Лабораторний дослід 7. Взаємодія хлоридної кислоти з металами
Візьміть три пробірки. У першу пробірку помістіть 2-3 кусочки цинку, у другу – трошки порошка магнію, а у третю – 2-3 кусочки мідної дротини. До кожної пробірки долийте 2-3 мл хлоридної кислоти. Чи усі метали взаємодіють із кислотою? Порівняйте активність металів. Складіть рівняння реакцій.
Объяснение:
Коррозионные процессы отличаются широким распространением и разнообразием условий и сред, в которых они протекают. Поэтому пока нет единой и всеобъемлющей классификации встречающихся случаев коррозии.
По типу агрессивных сред, в которых протекает процесс разрушения, коррозия может быть следующих видов:
газовая коррозия; атмосферная коррозия; коррозия в неэлектролитах; коррозия в электролитах; подземная коррозия; биокоррозия; коррозия под воздействием блуждающих токов.
По условиям протекания коррозионного процесса различаются следующие виды:
контактная коррозия; щелевая коррозия; коррозия при неполном погружении; коррозия при полном погружении; коррозия при переменном погружении; коррозия при трении; межкристаллитная коррозия; коррозия под напряжением.
По характеру разрушения:
сплошная коррозия, охватывающая всю поверхность: равномерная; неравномерная; избирательная[1]; локальная (местная) коррозия, охватывающая отдельные участки: пятнами; язвенная; точечная (или питтинг); сквозная; межкристаллитная (расслаивающая в деформированных заготовках и ножевая в сварных соединениях).
Главная классификация производится по механизму протекания процесса. Различают два вида:
химическую коррозию; электрохимическую коррозию. Корро́зия (от лат. corrosio — разъедание) — это самопроизвольное разрушение металлов в результате химического или физико-химического взаимодействия с окружающей средой. В общем случае это разрушение любого материала, будь то металл или керамика, дерево илиполимер. Причиной коррозии служит термодинамическая неустойчивость конструкционных материалов к воздействию веществ, находящихся в контактирующей с ними среде. Пример — кислородная коррозия железа в воде: 4Fe + 6Н2О + ЗО2 = 4Fe(OH)3. Гидратированный гидроксид железа Fe(OН)3 и является тем, что называют ржавчиной.
Объяснение: