При взаємодії спиртів з натрієм утворюються газоподібний водень і відповідні алкоголяти натрію. Приготуємо пробірки з метиловим, етиловим і бутіловим спиртами. Опустимо в пробірку з метиловим спиртом шматочок металевого натрію. Починається енергійна реакція. Натрій плавиться, виділяється водень.
2СН3ОН + 2 Na = 2 CH3ONa + H2
Опустимо натрій в пробірку з етиловим спиртом. Реакція йде трохи повільніше. Вирізняється водень можна підпалити. Після закінчення реакції виділимо етілат натрію. Для цього опустимо в пробірку скляну паличку і потримаємо її над полум'ям пальника. Надлишок спирту випаровується. На паличці залишається білий наліт етілат натрію.
2С2Н5ОН + 2 Na = 2 C2H5ONa + H2
У пробірці з бутіловим спиртом реакція з натрієм йде ще повільніше.
2С4Н9ОН + 2 Na = 2 C4H9ONa + H2
Отже, з подовженням і розгалуженням вуглеводневої радикала швидкість реакції спиртів з натрієм зменшується.
Обладнання: штатив для пробірок, пробірки, пінцет, скальпель, фільтрувальна папір.
Техніка безпеки. Дотримуватися правил роботи з вогненебезпечними рідинами і лужними металами.
Зако́н Авога́дро — закон, согласно которому в равных объёмах различных газов, взятых при одинаковых температурах и давлениях, содержится одно и то же количество молекул. В виде гипотезы был сформулирован в 1811 году Амедео Авогадро, профессором физики в Турине. Гипотеза была подтверждена многочисленными экспериментальными исследованиями и поэтому стала называться законом Авогадро, став впоследствии (через 50 лет, после съезда химиков в Карлсруэ) количественной основой современной химии (стехиометрии)[1]. Закон Авогадро точно выполняется для идеального газа, а для реальных газов он является тем более точным, чем газ более разреженный.
Взаємодія етилового спирту з металевим натрієм
При взаємодії спиртів з натрієм утворюються газоподібний водень і відповідні алкоголяти натрію. Приготуємо пробірки з метиловим, етиловим і бутіловим спиртами. Опустимо в пробірку з метиловим спиртом шматочок металевого натрію. Починається енергійна реакція. Натрій плавиться, виділяється водень.
2СН3ОН + 2 Na = 2 CH3ONa + H2
Опустимо натрій в пробірку з етиловим спиртом. Реакція йде трохи повільніше. Вирізняється водень можна підпалити. Після закінчення реакції виділимо етілат натрію. Для цього опустимо в пробірку скляну паличку і потримаємо її над полум'ям пальника. Надлишок спирту випаровується. На паличці залишається білий наліт етілат натрію.
2С2Н5ОН + 2 Na = 2 C2H5ONa + H2
У пробірці з бутіловим спиртом реакція з натрієм йде ще повільніше.
2С4Н9ОН + 2 Na = 2 C4H9ONa + H2
Отже, з подовженням і розгалуженням вуглеводневої радикала швидкість реакції спиртів з натрієм зменшується.
Обладнання: штатив для пробірок, пробірки, пінцет, скальпель, фільтрувальна папір.
Техніка безпеки. Дотримуватися правил роботи з вогненебезпечними рідинами і лужними металами.
Зако́н Авога́дро — закон, согласно которому в равных объёмах различных газов, взятых при одинаковых температурах и давлениях, содержится одно и то же количество молекул. В виде гипотезы был сформулирован в 1811 году Амедео Авогадро, профессором физики в Турине. Гипотеза была подтверждена многочисленными экспериментальными исследованиями и поэтому стала называться законом Авогадро, став впоследствии (через 50 лет, после съезда химиков в Карлсруэ) количественной основой современной химии (стехиометрии)[1]. Закон Авогадро точно выполняется для идеального газа, а для реальных газов он является тем более точным, чем газ более разреженный.