ответ:Дефіцит водних ресурсів— відсутність достатніх запасів водних ресурсів для забезпечення потреб населення в чистій питній воді. Питна вода необхідна для підтримки життя і має першорядне значення для здоров'я людини. Від дефіциту питної води страждає більше ніж 40 відсотків світового населення. Проблема недостатньої кількості питної води з 20 сторіччя розглядається як глобальна проблема сучасності. Населення планети стрімко зростає і при цьому зростає необхідність в чистій питній воді.
Нестача чистої води змушує людей використовувати для пиття воду з небезпечних джерел, яка небезпечна для здоров'я. Споживання забрудненої прісної води призводить до погіршення умов життя, розвитку захворювань включаючи смертельні випадки. Через нестачу води існує практика зберігання води в будівлях, що суттєво може збільшити ризик забруднення і створення сприятливих умов для розмноження шкідливих бактерій. Також, серйозною проблемою є гігієна. Люди не можуть належним чином митися, прати свій одяг і зберігати в чистоті свої домівки.
Якщо не приймати ніяких заходів, то до 2030 року без задовільного очищення води залишиться майже 5 млрд чоловік, це близько 67 % населення планети. На сьогоднішній день на кожного жителя Землі припадає близько 750 м³ на рік прісної води, до 2050 року ця кількість зменшиться до 450 куб. м. До 80 % країн світу опиняться в зоні, яка за класифікацією ООН відноситься до категорії за межею дефіциту водних ресурсів. Тільки в Африці до 2020 року через зміни клімату в такій ситуації опиниться від 75 до 250 млн осіб. Нестача води в пустельних і напівпустельних регіонах викличе інтенсивну міграцію населення.
Школа во Львове возникла при поощрении антиохийского патриарха Иоакима V. Константинопольский патриарх Иеремия II в особой грамоте 1590 годах предписывал, что во Львове должна быть школа братства Успения Пресвятой Богородицы, а в ней дети благочестивых и православных христиан должны учиться Священному Писанию, славянскому и греческому языкам и т. д. Решением Берестейского Собора от 24 июня 1594 г., Львовская братская школа была подчинена непосредственно киевскому Митрополиту. Также и польский король Сигизмунд III грамотой от 13 октября 1592 г. предоставил братству право иметь высшую школу и, кроме того, исключительное право печатать и продавать славяно-русские книги и свободно управлять своими делами.
Среди основателей школы при львовской Свято-Успенской православной церкви были активные деятели Львовского Успенского братства Кирилл Транквиллион-Ставровецкий, Арсений Элассонский, Стефан Зизаний, Ю. Рогатинец, И. Рогатинец, И. Красовский, К. Корнякт и др.
Школьный устав, разработанный львовскими мещанами и позже ставший основой для уставов остальных братских школ, предусматривал демократические основы организации школьного процесса, запрещавшего учителям относиться к «бедным ученикам» хуже, чем к сыновьям из богатых семей. Им определялся режим учебной деятельности учащихся, очерчивался круг их обязанностей, а также учителей, родителей и опекунов. Организация учебного процесса Львовской братской школы, зафиксированная в Школьном уставе, стала образцом для других братских школ — учебных заведений на территории исторической Руси (теперь — территории Украины, Белоруссии, Польши, Словаки, государств Прибалтики) XVII—XVIII веков.
На учëбу в школу принимались преимущественно дети львовских ремесленников и купцов, были также дети, в том числе, шляхетского сословия и князей, например, воеводич молдавских земель Пётр Могила, из других городов и сëл. Младшие школьники изучали грамоту, старшие («студенты») изучали старославянский, греческий и латинский языки, грамматику, риторику, поэтику, элементы философии, диалектику, а также арифметику, геометрию, начала астрономии, богословие и музыку.
ответ:Дефіцит водних ресурсів— відсутність достатніх запасів водних ресурсів для забезпечення потреб населення в чистій питній воді. Питна вода необхідна для підтримки життя і має першорядне значення для здоров'я людини. Від дефіциту питної води страждає більше ніж 40 відсотків світового населення. Проблема недостатньої кількості питної води з 20 сторіччя розглядається як глобальна проблема сучасності. Населення планети стрімко зростає і при цьому зростає необхідність в чистій питній воді.
Нестача чистої води змушує людей використовувати для пиття воду з небезпечних джерел, яка небезпечна для здоров'я. Споживання забрудненої прісної води призводить до погіршення умов життя, розвитку захворювань включаючи смертельні випадки. Через нестачу води існує практика зберігання води в будівлях, що суттєво може збільшити ризик забруднення і створення сприятливих умов для розмноження шкідливих бактерій. Також, серйозною проблемою є гігієна. Люди не можуть належним чином митися, прати свій одяг і зберігати в чистоті свої домівки.
Якщо не приймати ніяких заходів, то до 2030 року без задовільного очищення води залишиться майже 5 млрд чоловік, це близько 67 % населення планети. На сьогоднішній день на кожного жителя Землі припадає близько 750 м³ на рік прісної води, до 2050 року ця кількість зменшиться до 450 куб. м. До 80 % країн світу опиняться в зоні, яка за класифікацією ООН відноситься до категорії за межею дефіциту водних ресурсів. Тільки в Африці до 2020 року через зміни клімату в такій ситуації опиниться від 75 до 250 млн осіб. Нестача води в пустельних і напівпустельних регіонах викличе інтенсивну міграцію населення.
Объяснение:
Среди основателей школы при львовской Свято-Успенской православной церкви были активные деятели Львовского Успенского братства Кирилл Транквиллион-Ставровецкий, Арсений Элассонский, Стефан Зизаний, Ю. Рогатинец, И. Рогатинец, И. Красовский, К. Корнякт и др.
Школьный устав, разработанный львовскими мещанами и позже ставший основой для уставов остальных братских школ, предусматривал демократические основы организации школьного процесса, запрещавшего учителям относиться к «бедным ученикам» хуже, чем к сыновьям из богатых семей. Им определялся режим учебной деятельности учащихся, очерчивался круг их обязанностей, а также учителей, родителей и опекунов. Организация учебного процесса Львовской братской школы, зафиксированная в Школьном уставе, стала образцом для других братских школ — учебных заведений на территории исторической Руси (теперь — территории Украины, Белоруссии, Польши, Словаки, государств Прибалтики) XVII—XVIII веков.
На учëбу в школу принимались преимущественно дети львовских ремесленников и купцов, были также дети, в том числе, шляхетского сословия и князей, например, воеводич молдавских земель Пётр Могила, из других городов и сëл. Младшие школьники изучали грамоту, старшие («студенты») изучали старославянский, греческий и латинский языки, грамматику, риторику, поэтику, элементы философии, диалектику, а также арифметику, геометрию, начала астрономии, богословие и музыку.