Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою. гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
а) наиболее трудный момент - определение исходных концентраций. Для этого надо понимать, что когда реагируют (исчезают) 1 моль азота и 3 моля водорода появляются два моля аммиака.
Здесь в равновесии появилось 4 моля аммиака (на каждый литр) , следовательно исходная концентрация азота была больше равновесной на 2 моль/л, а исходная концентрация водорода была больше равновесной на 6 моль/л.
Таким образом, исходная концентрация азота была 3+2 = 5 моль/л,
исходная концентрация водорода была 9 +6 = 15 моль/л.
Разумеется, решение имеет смысл, если в исходном состоянии в системе не было аммиака (его исходная концентрация равна 0).
б) С повышением температуры равновесие экзотермической реакции (дельта Н = -92,4 кДж означает выделение теплоты) смещается влево, в сторону исходных веществ. По принципу Ле Шателье.
в) При уменьшении объема увеличится давление. С увеличением давления равновесие смещается в сторону образования меньшего числа молей газов, т. е. в данном случае вправо.
Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою. гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Объяснение:
N2 + 3H2 = 2NH3 ; дельта H = - 92,4 кДж
а) наиболее трудный момент - определение исходных концентраций. Для этого надо понимать, что когда реагируют (исчезают) 1 моль азота и 3 моля водорода появляются два моля аммиака.
Здесь в равновесии появилось 4 моля аммиака (на каждый литр) , следовательно исходная концентрация азота была больше равновесной на 2 моль/л, а исходная концентрация водорода была больше равновесной на 6 моль/л.
Таким образом, исходная концентрация азота была 3+2 = 5 моль/л,
исходная концентрация водорода была 9 +6 = 15 моль/л.
Разумеется, решение имеет смысл, если в исходном состоянии в системе не было аммиака (его исходная концентрация равна 0).
б) С повышением температуры равновесие экзотермической реакции (дельта Н = -92,4 кДж означает выделение теплоты) смещается влево, в сторону исходных веществ. По принципу Ле Шателье.
в) При уменьшении объема увеличится давление. С увеличением давления равновесие смещается в сторону образования меньшего числа молей газов, т. е. в данном случае вправо.
Объяснение: