Хімі́чний елеме́нт — тип (вид, сорт) атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елементу з однаковою масою називаєтьсянуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами. Атоми даного хімічного елементу відрізняються від атомів інших елементів величиноюзаряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. У нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. У разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, уворюється іон, однак це іон відповідного хімічного елемента.Кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. Для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. Зокрема, за до ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. На 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій. Історія Вперше поняття хімічного елемента сформулював Роберт Бойль у 1661 році. Термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких на їхню думку складалася матерія: вода, повітря, земля, вогонь. Бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. Він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. У 1789 році Лавуазьє опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив світло йтеплець. До 1818 року Барцеліус визначив атомні маси 45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. У періодичній таблиці, яку склав Менделєєв, було 66 хімічних елементів. У 1913 році Генрі Мозлі відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з зарядом його ядра.Окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми технецію, прометію, протактинію, плутонію в надмалих кількостях були виявлені в уранових і торієвих мінералах).
так для начала мы записываем скелет реакция, мы вместо металла обозначали его иксом ( Х ). Нам известно что металл одновалентен, т.к находится вместе с калием в первой группе. После того как мы уравняли молекулярное уравнение, мы ставим нам известные значения. Масса образовавшегося оксида нам неинтересно, но благодаря ей мы по закону Ломоносова нашли массу кислорода. Закон Ломоносова " масса веществ вступивших в реакцию, равна массе веществ образовавшихся в результате реакции". Чтобы найти неизвестный элемент, нужно для начала найти его молекулярную масса, и для этого мы находи молекулярную массу кислорода(она равна 32г). И все крест на крест умножаем делим значения и в результате нашили молекулярную массу металла, она равна 28, но перед иксом (Х) стоит коэффициент "4", а это значит что у нас четыре молекулы металла, следовательно чтоб найти реальную масса мы 28 делим на 4, ответ 7.
Смотрим в таблицу Менделеева, находим металл в первой группе атомной массой 7-ь. Это Литий (Li).
Історія Вперше поняття хімічного елемента сформулював Роберт Бойль у 1661 році. Термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких на їхню думку складалася матерія: вода, повітря, земля, вогонь. Бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. Він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. У 1789 році Лавуазьє опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив світло йтеплець. До 1818 року Барцеліус визначив атомні маси 45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. У періодичній таблиці, яку склав Менделєєв, було 66 хімічних елементів. У 1913 році Генрі Мозлі відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з зарядом його ядра.Окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми технецію, прометію, протактинію, плутонію в надмалих кількостях були виявлені в уранових і торієвих мінералах).
7г 8г 15г
4Х + О2 -> 2Х2О
Mr-?Mr-32г
Mr(X/4) = 7г • 32г /8г = 28
Х=28/4=7г (это металл литий (Li))
Объяснение:
так для начала мы записываем скелет реакция, мы вместо металла обозначали его иксом ( Х ). Нам известно что металл одновалентен, т.к находится вместе с калием в первой группе. После того как мы уравняли молекулярное уравнение, мы ставим нам известные значения. Масса образовавшегося оксида нам неинтересно, но благодаря ей мы по закону Ломоносова нашли массу кислорода. Закон Ломоносова " масса веществ вступивших в реакцию, равна массе веществ образовавшихся в результате реакции". Чтобы найти неизвестный элемент, нужно для начала найти его молекулярную масса, и для этого мы находи молекулярную массу кислорода(она равна 32г). И все крест на крест умножаем делим значения и в результате нашили молекулярную массу металла, она равна 28, но перед иксом (Х) стоит коэффициент "4", а это значит что у нас четыре молекулы металла, следовательно чтоб найти реальную масса мы 28 делим на 4, ответ 7.
Смотрим в таблицу Менделеева, находим металл в первой группе атомной массой 7-ь. Это Литий (Li).