Куда дальше пойдет кислород, содержащийся в воздухе, достигшем легких в процессе наращивания ткани?

Решая данную задачу, исходим из уравнения реакции. Если концентрация NO составила 0,003 моль/л, значит такая же концентрация аммиака израсходовалась, т.е. 0,003 моль/л, следовательно, исходная концентрация аммиака была 0,009 моль/л + 0,003 моль/л = 0,012 моль/л;
У нас здесь гомогенная реакция, примем коэффициенты за концентрацию и произведем расчеты:
4 моль/л  5 моль/л 4моль/л 6моль/л
4NH₃  +    5O₂   =   4NO   +   6H₂O
0,003моль/л х₁    0,003моль/л  х₂
х₁=0,00375 моль/л
исходная концентрация кислорода С(О₂) = 0,00375+0,00125=0,005 моль/л
х₂=0,0045 моль/л - это концентрация водяного пара в этот момент
ответ: С(Н₂О) = 0,0045 моль/л; исходная концентрация аммиака 0,012 моль/л; исходная концентрация кислорода - 0,005 моль/л

Объяснение:

Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.

Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.