Речовини зазнають різнихзмін, наприклад: плавлення льоду, згоряння палива, гниття трави. Ці зміни з речовинами відносять до фізичних та хімічних явищ. Фізичними явищаминазивають такі перетворення речовин, унаслідок яких не утворюються нові сполуки. До фізичних явищ належать: зміна агрегатного стану речовини (плавлення, кипіння, кристалізація), утворення звуку (при вибуху), зміна кольору речовини, виділення теплоти, появу світла. Хімічними називають такі явища, внаслідок яких відбувається зміна хімічного складу вихідних речовин. Хімічні явища називаються хімічними перетвореннями, або хімічними реакціями. При хімічних реакціях вихідні речовини перетворюються в інші речовини, які виявляють інші властивості. Хімічні реакції можуть супроводжуватись зовнішніми ефектами. До таких зовнішніх ефектів належать: виділення теплоти (іноді світла), зміна забарвлення, поява запаху, утворення осаду, виділення газу. Наприклад, при кипінні води відбувається зміна агрегатного стану води (із рідкого в газоподібний), тому кипіння води є фізичним явищем. При скисанні молока відбувається біохімічний процес перетворення лактози за до бактерій умолочну кислоту, тому скисання молока є хімічним явищем. При горінні свічки відбувається процес взаємодії парафіну (хімічна речовина, з якої виготовляють свічки) з киснем, тому горіння свічки належить до хімічних явищ. Проте горіння (світіння) лампочки є фізичним явищем. При описі хімічних реакцій використовують такі поняття як реагенти та продукти реакції.Реагенти – вихідні речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції – речовини, які утворюються внаслідок взаємодії реагентів. Суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів, які входять до складу реагуючих речовин. Наприклад, при горінні сірки атоми Сульфуру, з яких складається молекула сірки, об’єднуються з атомами Оксигену, з яких складається молекула кисню, і утворюється нова речовина – сірчистий газ SO2 .
Зная валентности элементов, входящих в состав вещества, можно определить его формулу. Зная формулу вещества, можно определить валентности его элементов.
1
Определим валентность элементов при условии, что мы знаем формулу вещества. Для этого среди химических компонентов вещества найдем по таблицам те элементы, которые имеют постоянную валентность. Запишем над каждым элементом его валентность, обозначив ее римской цифрой. Например, рассмотрим соединение серы, кислорода и водорода - H2SO4 или серную кислоту. Кислород имеет постоянную валентность II, водород имеет валентность I.
2
Теперь рассмотрим элементы с непостоянной валентностью. Так, сера может иметь валентность II, IV или VI. Два атома водорода занимают 2 валентные связи у атомов кислорода. Тогда суммарно у атомов кислорода остается 2*4 - 2 = 6 валентных электронов. И эти 6 свободных валентных связей приходятся на один-единственный атом серы. Следовательно, сера в этом соединении шестивалентна.
Если элемент стоит один значит степень окисления 0, у водорода всегда +1, а у кислорода всегда -2
Хімічними називають такі явища, внаслідок яких відбувається зміна хімічного складу вихідних речовин. Хімічні явища називаються хімічними перетвореннями, або хімічними реакціями. При хімічних реакціях вихідні речовини перетворюються в інші речовини, які виявляють інші властивості. Хімічні реакції можуть супроводжуватись зовнішніми ефектами. До таких зовнішніх ефектів належать: виділення теплоти (іноді світла), зміна забарвлення, поява запаху, утворення осаду, виділення газу.
Наприклад, при кипінні води відбувається зміна агрегатного стану води (із рідкого в газоподібний), тому кипіння води є фізичним явищем. При скисанні молока відбувається біохімічний процес перетворення лактози за до бактерій умолочну кислоту, тому скисання молока є хімічним явищем. При горінні свічки відбувається процес взаємодії парафіну (хімічна речовина, з якої виготовляють свічки) з киснем, тому горіння свічки належить до хімічних явищ. Проте горіння (світіння) лампочки є фізичним явищем.
При описі хімічних реакцій використовують такі поняття як реагенти та продукти реакції.Реагенти – вихідні речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції – речовини, які утворюються внаслідок взаємодії реагентів. Суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів, які входять до складу реагуючих речовин. Наприклад, при горінні сірки атоми Сульфуру, з яких складається молекула сірки, об’єднуються з атомами Оксигену, з яких складається молекула кисню, і утворюється нова речовина – сірчистий газ SO2 .
Зная валентности элементов, входящих в состав вещества, можно определить его формулу. Зная формулу вещества, можно определить валентности его элементов.
1
Определим валентность элементов при условии, что мы знаем формулу вещества. Для этого среди химических компонентов вещества найдем по таблицам те элементы, которые имеют постоянную валентность. Запишем над каждым элементом его валентность, обозначив ее римской цифрой. Например, рассмотрим соединение серы, кислорода и водорода - H2SO4 или серную кислоту. Кислород имеет постоянную валентность II, водород имеет валентность I.
2
Теперь рассмотрим элементы с непостоянной валентностью. Так, сера может иметь валентность II, IV или VI. Два атома водорода занимают 2 валентные связи у атомов кислорода. Тогда суммарно у атомов кислорода остается 2*4 - 2 = 6 валентных электронов. И эти 6 свободных валентных связей приходятся на один-единственный атом серы. Следовательно, сера в этом соединении шестивалентна.
Если элемент стоит один значит степень окисления 0, у водорода всегда +1, а у кислорода всегда -2