1.Латинська назва ртуті hydrargyrum (Hg) походить від старолатинського hydrargyrus, запозиченого до латини зі давньогрецької мови. Англійська назва ртуті mercury походить від середньовічного алхімічного позначення цього елементу — Mercurius (на честь планети Меркурій)[5]
Ртуть відома з прадавніх часів, згадується у праці Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва цього металу «гідраргірум», яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид (I ст. до Р. Х.), означає в перекладі «срібна вода». У величезному палаці знаменитого своєю жорстокістю китайського імператора Цінь Ши Хуан-ді (259—210 р. до Р. Х.) були створені цілі ріки і озера, наповнені чистою ртуттю. За легендою, цими (смертельно небезпечними для дихання) річками імператор пропливав з наложницями на прикрашених човнах. Масштабність цих побудов показує вже те, що палац Епан і гробницю імператора на горі Лішань будувало 700 000 засуджених на каторжні роботи.
2.По данным Грина2 кларк ртути для земной коры, выраженный в граммах на тонну, составляет 0,007, а по данным Мейсона3 — 0,5. Последняя величина близка к кларку А. А. Саукова1, который нашел ее равной 0,77. Это означает, что в 1 км2 земной коры содержится не более 245 т ртути, а общее содержание ее в земной коре не превышает 1,6*1012 т. Сравнение кларка ртути с кларками других элементов показывает, что ртути в земной коре гораздо меньше, чем тория (кларк 11.5), урана (кларк 4), цезия (кларк 7) и даже многих редкоземельных элементов (La, Се, Рr, Nd н др.), не говоря о таких элементах, как кремний (кларк 277.000), кислород (кларк 466.000) и др.
3.Найпоширенішими представниками є амальгами натрію, калію, аргентуму, ауруму, плюмбуму, цинку, кадмію, купруму.
4.Самое крупное месторождение с богатой рудой находится в Испании.
Объяснение:
1.Латинська назва ртуті hydrargyrum (Hg) походить від старолатинського hydrargyrus, запозиченого до латини зі давньогрецької мови. Англійська назва ртуті mercury походить від середньовічного алхімічного позначення цього елементу — Mercurius (на честь планети Меркурій)[5]
Ртуть відома з прадавніх часів, згадується у праці Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва цього металу «гідраргірум», яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид (I ст. до Р. Х.), означає в перекладі «срібна вода». У величезному палаці знаменитого своєю жорстокістю китайського імператора Цінь Ши Хуан-ді (259—210 р. до Р. Х.) були створені цілі ріки і озера, наповнені чистою ртуттю. За легендою, цими (смертельно небезпечними для дихання) річками імператор пропливав з наложницями на прикрашених човнах. Масштабність цих побудов показує вже те, що палац Епан і гробницю імператора на горі Лішань будувало 700 000 засуджених на каторжні роботи.
2.По данным Грина2 кларк ртути для земной коры, выраженный в граммах на тонну, составляет 0,007, а по данным Мейсона3 — 0,5. Последняя величина близка к кларку А. А. Саукова1, который нашел ее равной 0,77. Это означает, что в 1 км2 земной коры содержится не более 245 т ртути, а общее содержание ее в земной коре не превышает 1,6*1012 т. Сравнение кларка ртути с кларками других элементов показывает, что ртути в земной коре гораздо меньше, чем тория (кларк 11.5), урана (кларк 4), цезия (кларк 7) и даже многих редкоземельных элементов (La, Се, Рr, Nd н др.), не говоря о таких элементах, как кремний (кларк 277.000), кислород (кларк 466.000) и др.
3.Найпоширенішими представниками є амальгами натрію, калію, аргентуму, ауруму, плюмбуму, цинку, кадмію, купруму.
4.Самое крупное месторождение с богатой рудой находится в Испании.
5.на фото
Відповідь:
1) Уравнение реакции:
2NO + O₂ = 2NO₂
2) По уравнению реакции видно, что 2 моля NO реагирует с 1 молем О₂ и получается 2 моля NO₂.
А так как 1 моль любого газа при н.у. занимает одинаковый объем, то 400 мл NO реагирует с 200 мл О₂ и получается 400 мл NO₂.
3) Таким образом не прореагировало:
600 - 200 = 400 мл О₂
Это составляет:
(400/600) = 0,667 или 66,7%
ответ: Образовалось 400 мл NO₂, не прореагировало 66,7% О₂
2.Дано:
m(Al) = 2,7 г
+HCl
n(HCl)-?
V(H2)-?
m(AlCl3)-?
M(Al) = 27 г/моль
n(Al) = m(Al)/M(Al)
n(Al) = 2,7 г/27 г/моль = 0,1 моль
Vm = 22,4 л/моль
M(AlCl3) = 133.5 г/моль
2Al + 6HCl = 2AlCl3 + 3H2
З рівняння реакції слідує, що
n(HCl) = 3n(Al)
n(HCl) = 3*0,1 = 0,3 моль
n(AlCl3) = n(Al)
n(AlCl3) = 0.1 моль
m(AlCl3) = n(AlCl3)*M(AlCl3)
m(AlCl3) = 0,1 моль*133,5 г/моль = 13,35 г
n(H2) = 1,5n(Al)
n(H2) = 1,5*0,1 моль = 0,15 моль
V(H2) = n(H2)*Vm
V(H2) = 0,15 моль*22,4 л/моль = 3,36 л
Відповідь: 0,3 моль HCl; 3,36 л Н2; 13,35 г AlCl3