Цель урока: формирование представлений учащихся о физических и химических явлениях, признаках и условиях химических реакций на основе интеграции знаний по физики, биологии, ОБЖ.
Задачи урока:
Образовательные:
формировать умение наблюдать явления, узнавать их и делать выводы на основе наблюдений;
формировать умение проводить эксперимент в целях бережного отношения к здоровью;
формировать умение объяснять значение явлений в жизни природы и человека;
показать практическую значимость знаний о химических явлениях, используя межпредметные связи.
Воспитательные:
воспитывать убеждёние в познаваемости химической составляющей картины мира;
воспитывать бережное отношение к своему здоровью.
Развивающие:
развивать познавательную и коммуникативную активность,
развивать умение наблюдать окружающий мир, задумываться над его сутью, возможностью влияния на происходящие вокруг нас процессы.
В ходе урока формируются и развиваются следующие компетенции:
ценностно-смысловые ученика видеть и понимать окружающий мир);
учебно-познавательные (умения учащихся в сфере самостоятельной познавательной деятельности - организация целеполагания, планирования, анализа, рефлексии, самооценки);
информационные (умения самостоятельно искать, анализировать, отбирать необходимую информацию, преобразовывать ее и т. д.)
коммуникативные (навыки работы в группе взаимодействия с окружающими людьми).
на столах учащихся: подносы для проведения опытов, предметное стекло, деревянная палочка, тигельные щипцы, ступка, пестик, лучина, спички, парафин, CaCO3, HCI, NaHCO3, CaCl2.
Структура урока:
Мотивация.
Целеполагание. Актуализация знаний учащихся из курса биологии, физики и ОБЖ. Создание проблемной ситуации.
Эксперимент как познания.
Анализ и обобщение полученных результатов. Вывод (определение химической реакции). Расширение сведений о новом понятии (признаки химических реакций, условия их возникновения).
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
Цель урока: формирование представлений учащихся о физических и химических явлениях, признаках и условиях химических реакций на основе интеграции знаний по физики, биологии, ОБЖ.
Задачи урока:
Образовательные:
формировать умение наблюдать явления, узнавать их и делать выводы на основе наблюдений;
формировать умение проводить эксперимент в целях бережного отношения к здоровью;
формировать умение объяснять значение явлений в жизни природы и человека;
изучить понятий «физические явления», «химические явления», «признаки химических реакций», «условия протекания реакций»;
показать практическую значимость знаний о химических явлениях, используя межпредметные связи.
Воспитательные:
воспитывать убеждёние в познаваемости химической составляющей картины мира;
воспитывать бережное отношение к своему здоровью.
Развивающие:
развивать познавательную и коммуникативную активность,
развивать умение наблюдать окружающий мир, задумываться над его сутью, возможностью влияния на происходящие вокруг нас процессы.
В ходе урока формируются и развиваются следующие компетенции:
ценностно-смысловые ученика видеть и понимать окружающий мир);
учебно-познавательные (умения учащихся в сфере самостоятельной познавательной деятельности - организация целеполагания, планирования, анализа, рефлексии, самооценки);
информационные (умения самостоятельно искать, анализировать, отбирать необходимую информацию, преобразовывать ее и т. д.)
коммуникативные (навыки работы в группе взаимодействия с окружающими людьми).
Тип урока: изучение нового материала.
Методы:
репродуктивный,
частично-поисковый,
поисковый.
Оборудование и реактивы:
на демонстрационном столе: 4 стакана, пробирка, спички, свеча, лучина, NaHCO3, CH3COOH, H2O, NaOH, Ф.Ф.
на столах учащихся: подносы для проведения опытов, предметное стекло, деревянная палочка, тигельные щипцы, ступка, пестик, лучина, спички, парафин, CaCO3, HCI, NaHCO3, CaCl2.
Структура урока:
Мотивация.
Целеполагание. Актуализация знаний учащихся из курса биологии, физики и ОБЖ. Создание проблемной ситуации.
Эксперимент как познания.
Анализ и обобщение полученных результатов. Вывод (определение химической реакции). Расширение сведений о новом понятии (признаки химических реакций, условия их возникновения).
Закрепление. Рефлексия.
Оценки. Домашнее задан
Объяснение:
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О