Hg – ртуть 1. Открытие металла. Кем? Когда? Откуда произошло название? 2. Содержание в земной коре, в %. 3. Перечислить с какими химическими элементами реагирует. 4. Перечислить в каких странах (городах) добывают. 5. Применение (3-5 примеров).
1.Латинська назва ртуті hydrargyrum (Hg) походить від старолатинського hydrargyrus, запозиченого до латини зі давньогрецької мови. Англійська назва ртуті mercury походить від середньовічного алхімічного позначення цього елементу — Mercurius (на честь планети Меркурій)[5]
Ртуть відома з прадавніх часів, згадується у праці Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва цього металу «гідраргірум», яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид (I ст. до Р. Х.), означає в перекладі «срібна вода». У величезному палаці знаменитого своєю жорстокістю китайського імператора Цінь Ши Хуан-ді (259—210 р. до Р. Х.) були створені цілі ріки і озера, наповнені чистою ртуттю. За легендою, цими (смертельно небезпечними для дихання) річками імператор пропливав з наложницями на прикрашених човнах. Масштабність цих побудов показує вже те, що палац Епан і гробницю імператора на горі Лішань будувало 700 000 засуджених на каторжні роботи.
2.По данным Грина2 кларк ртути для земной коры, выраженный в граммах на тонну, составляет 0,007, а по данным Мейсона3 — 0,5. Последняя величина близка к кларку А. А. Саукова1, который нашел ее равной 0,77. Это означает, что в 1 км2 земной коры содержится не более 245 т ртути, а общее содержание ее в земной коре не превышает 1,6*1012 т. Сравнение кларка ртути с кларками других элементов показывает, что ртути в земной коре гораздо меньше, чем тория (кларк 11.5), урана (кларк 4), цезия (кларк 7) и даже многих редкоземельных элементов (La, Се, Рr, Nd н др.), не говоря о таких элементах, как кремний (кларк 277.000), кислород (кларк 466.000) и др.
3.Найпоширенішими представниками є амальгами натрію, калію, аргентуму, ауруму, плюмбуму, цинку, кадмію, купруму.
4.Самое крупное месторождение с богатой рудой находится в Испании.
Объяснение:
1.Латинська назва ртуті hydrargyrum (Hg) походить від старолатинського hydrargyrus, запозиченого до латини зі давньогрецької мови. Англійська назва ртуті mercury походить від середньовічного алхімічного позначення цього елементу — Mercurius (на честь планети Меркурій)[5]
Ртуть відома з прадавніх часів, згадується у праці Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва цього металу «гідраргірум», яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид (I ст. до Р. Х.), означає в перекладі «срібна вода». У величезному палаці знаменитого своєю жорстокістю китайського імператора Цінь Ши Хуан-ді (259—210 р. до Р. Х.) були створені цілі ріки і озера, наповнені чистою ртуттю. За легендою, цими (смертельно небезпечними для дихання) річками імператор пропливав з наложницями на прикрашених човнах. Масштабність цих побудов показує вже те, що палац Епан і гробницю імператора на горі Лішань будувало 700 000 засуджених на каторжні роботи.
2.По данным Грина2 кларк ртути для земной коры, выраженный в граммах на тонну, составляет 0,007, а по данным Мейсона3 — 0,5. Последняя величина близка к кларку А. А. Саукова1, который нашел ее равной 0,77. Это означает, что в 1 км2 земной коры содержится не более 245 т ртути, а общее содержание ее в земной коре не превышает 1,6*1012 т. Сравнение кларка ртути с кларками других элементов показывает, что ртути в земной коре гораздо меньше, чем тория (кларк 11.5), урана (кларк 4), цезия (кларк 7) и даже многих редкоземельных элементов (La, Се, Рr, Nd н др.), не говоря о таких элементах, как кремний (кларк 277.000), кислород (кларк 466.000) и др.
3.Найпоширенішими представниками є амальгами натрію, калію, аргентуму, ауруму, плюмбуму, цинку, кадмію, купруму.
4.Самое крупное месторождение с богатой рудой находится в Испании.
5.на фото