на взаємодію металу, утвореного елементом другої групи підгрупи а, масою 120 г витрачено воду масою 108 г. назвіть утворені продукти pеакції і вкажіть типи їхніх кристалічних граток.
Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т. д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – "рід", "походження"). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.
Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.
За до генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Наприклад, можна вставити вітамін А в рис, для того щоб вирощувати його в регіонах, де люди відчувають його нестачу. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.
Вся таблица окисления
Объяснение:
He
Li +1
Be +1 +2
-3 −1 B +1 +2 +3 [2]
−4 −3 −2 −1 C +1 +2 +3 +4
−3 −2 −1 N +1 +2 +3 +4 +5
−2 −1 O +1 +2
−1 F
Ne
Na +1
Mg +1 +2 [3]
Al +3
−4 −3 −2 −1 Si +1 +2 +3 +4
−3 −2 −1 P +1 +2 +3 +4 +5
−2 −1 S +1 +2 +3 +4 +5 +6
−1 Cl +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7
Ar
K +1
Ca +2
Sc +1 +2 +3
Ti +2 +3 +4
V +1 +2 +3 +4 +5
Cr +1 +2 +3 +4 +5 +6
Mn +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7
Fe +1 +2 +3 +4 +5 +6
Co +1 +2 +3 +4 +5
Ni +1 +2 +3 +4
Cu +1 +2
Zn +2
Ga +1 +2 +3
−4 Ge +1 +2 +3 +4
−3 As +2 +3 +5
−2 Se +2 +4 +6
−1 Br +1 +3 +4 +5 +7
Kr +2
Rb +1
Sr +2
Y +1 +2 +3 [4][5]
Zr +1 +2 +3 +4
−1 Nb +2 +3 +4 +5
−2 −1 Mo +1 +2 +3 +4 +5 +6
−3 −1 Tc +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7
−2 Ru +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7 +8
−1 Rh +1 +2 +3 +4 +5 +6
Pd +2 +4
Ag +1 +2 +3
Cd +2
In +1 +2 +3
−4 Sn +2 +4
−3 Sb +3 +5
−2 Te +2 +4 +5 +6
−1 I +1 +3 +5 +7
Xe +2 +4 +6 +8
Cs +1
Ba +2
La +2 +3
Ce +2 +3 +4
Pr +2 +3 +4
Nd +2 +3
Pm +3
Sm +2 +3
Eu +2 +3
Gd +1 +2 +3
Tb +1 +3 +4
Dy +2 +3
Ho +3
Er +3
Tm +2 +3
Yb +2 +3
Lu +3
Hf +2 +3 +4
−1 Ta +2 +3 +4 +5
−2 −1 W +1 +2 +3 +4 +5 +6
−3 −1 Re +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7
−2 −1 Os +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7 +8
−3 −1 Ir +1 +2 +3 +4 +5 +6 +7 +8 +9 [6][7]
Pt +2 +4 +5 +6
−1 Au +1 +2 +3 +5
Hg +1 +2 +4 [8]
Tl +1 +3
−4 Pb +2 +4
−3 Bi +3 +5
−2 Po +2 +4 +6
−1 At +1 +3 +5
Rn +2 +4 +6 [9]
Fr +1
Ra +2
Ac +3
Th +2 +3 +4
Pa +3 +4 +5
U +3 +4 +5 +6
Np +3 +4 +5 +6 +7
Pu +3 +4 +5 +6 +7
Am +2 +3 +4 +5 +6
Cm +3 +4
Bk +3 +4
Cf +2 +3 +4
Es +2 +3
Fm +2 +3
Md +2 +3
No +2 +3
Lr +3
Rf +4
Відповідь:
Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т. д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – "рід", "походження"). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.
Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.
За до генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Наприклад, можна вставити вітамін А в рис, для того щоб вирощувати його в регіонах, де люди відчувають його нестачу. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.
Пояснення: