Гидроксид стронция взаимодействует как с раствором: 1) Дигидрофосфата кальция; 2) хлорида натрия; 3) иодоводородной кислоты , так и с оксидом: 1) Бария; 2) Углерода (||) 3) Углерода (|V) с образованием соли и воды.
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Дано:
m(раствора цукру)=800г.
ω%(цукру)=10%
m(цукру)-? V(H₂O)-?
1. Используем формулу: ω%=m(вещества)÷m(раствора) ×100%, отсюда: m(вещества)=ω%×m(раствора)÷100%
2. Определим массу цукру:
m(цукру)=ω%(цукру)×m(раствора цукру)÷100%
m(цукру)=10%×800г.÷100%=80г.
3. Определим массу воды:
m(H₂O)=m(раствора цукру)-m(цукру)
m(H₂O)=800г.-80г=720г.
4. Переведем массу воды в объем:
ρ=m/V
Плотность воды: ρ=1г/см³, значит V(H₂O)=m(H₂O)÷ρ(H₂O)
V(H₂O)=720г÷1г/см³=720см³
5. ответ: для приготування 800г 10% сиропу потрiбно 80г. цукру i 720см³ воды.
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.