Залізо утворює два ряди сполук, які відповідають двом оксидам: монооксиду заліза FeO і сесквіоксиду заліза Fe2O3. У першому залізо є двовалентним, у другому — тривалентним. Також існує суміш оксидів Fe3O4.
В природі присутні три найпоширеніші оксиди заліза:
Fe3O4 — оксид заліза(II,III), складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал магнетит).
Окси́д залі́за(III), фе́рум(III) окси́д — неорганічна сполука складу Fe2O3. Проявляє слабкі амфотерні властивості.
Оксид може існувати у трьох структурних модифікаціях — α-, γ-, δ-Fe2O3, які мають різні властивості та різні методи отримання. Модифікації мають світло-коричневий або червоно-коричневий колір. Fe2O3 широко застосовується як пігмент у виготовленні фарб, також використовується у виробництві футеровочної кераміки, цементу й магнітних стрічок.
3)NH₄Cl Частица NH₄⁺ образована по донорно-акцепторному механизму. У атома азота на последнем уровне 5 электронов: 2 спаренных и 3 неспаренных. Поскольку электроотрицательность азота выше чем водорода и он оттягивает на себя электронную плотность от 3 атомов водорода. Азот в этой частице имеет степень окисления -3. N⁻³H₃⁺ У иона азота имеется 2 неспаренных электрона, а у иона водорода есть свободная орбиталь на которую эти электроны "садятся" . Азот здесь выступает донором, а водород акцептор это привело к образованию связи по донорно- акцептроному механизму. NH₄⁺ Эта связь не направлена, как это было выше описано при присоединении азотом 3 атомов водорода, но за счет иона водорода(+) частица получает заряд (+) Таким образом в частице NH₄⁺ степень окисления азота -3, а валентность 4.
Залізо утворює два ряди сполук, які відповідають двом оксидам: монооксиду заліза FeO і сесквіоксиду заліза Fe2O3. У першому залізо є двовалентним, у другому — тривалентним. Також існує суміш оксидів Fe3O4.
В природі присутні три найпоширеніші оксиди заліза:
FeO — оксид заліза(II) (мінерали вюстит, вівіаніт)
Fe2O3 — оксид заліза(III) (мінерал гематит)
Fe3O4 — оксид заліза(II,III), складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал магнетит).
Окси́д залі́за(III), фе́рум(III) окси́д — неорганічна сполука складу Fe2O3. Проявляє слабкі амфотерні властивості.
Оксид може існувати у трьох структурних модифікаціях — α-, γ-, δ-Fe2O3, які мають різні властивості та різні методи отримання. Модифікації мають світло-коричневий або червоно-коричневий колір. Fe2O3 широко застосовується як пігмент у виготовленні фарб, також використовується у виробництві футеровочної кераміки, цементу й магнітних стрічок.
Объяснение:
Частица NH₄⁺ образована по донорно-акцепторному механизму.
У атома азота на последнем уровне 5 электронов: 2 спаренных и 3 неспаренных. Поскольку электроотрицательность азота выше чем водорода и он оттягивает на себя электронную плотность от 3 атомов водорода. Азот в этой частице имеет степень окисления -3. N⁻³H₃⁺
У иона азота имеется 2 неспаренных электрона, а у иона водорода есть свободная орбиталь на которую эти электроны "садятся" . Азот здесь выступает донором, а водород акцептор это привело к образованию связи по донорно- акцептроному механизму. NH₄⁺
Эта связь не направлена, как это было выше описано при присоединении азотом 3 атомов водорода, но за счет иона водорода(+) частица получает заряд (+)
Таким образом в частице NH₄⁺ степень окисления азота -3, а валентность 4.