Дослід 1. Видалення пилових і жирних забруднень за до прання. У першу ємкість налийте 100-150 мл водопровідної води, а в другу - 1 % розчин прального порошку. Помістіть у кожну ємкість шматок забрудненої тканини і кілька шматків пінопласту. Закрийте ємкості і струшуйте їх упродовж 5 хв. Вийміть тканину з ємкостей, промийте проточною водою і відіжміть. Завдання. Розгляньте зразки і порівняйте їх зовнішній вигляд. Поясніть відмінність Дослід 2. Видалення жирних плям. 1.Покладіть тканину на фільтрувальний папір(салфетку). Змочіть жирну пляму на тканині нашатирним спиртом за до ватного тампона, витримайте 3-5 хвилин і промийте теплою водою. Відіжміть. Завдання. Розгляньте зразок. Опишіть, що гаєте Дослід 3. Видалення плям від фруктів. Покладіть тканину на фільтрувальний папір. Змочіть пляму від фруктів на тканині розчином лимонної кислоти за до ватного тампона, витримайте 3-5 хв і промийте теплою водою. Відіжміть. Завдання. Розгляньте зразок. Опишіть, що гаєте Загальний висновок: Дослід№1__ Дослід№2 Дослід№3__
1. Типичные свойства кислот:
1) Взаимодействует с основными и амфотерными оксидами:
2HNO3 + CuO = Cu(NO3)2 + H2O
6HNO3 + Al2O3 = 2Al(NO3)3 + 3H2O
2) С основаниями, амфотерными гидроксидами:
HNO3 + NaOH = NaNO3 + H2O
2HNO3 + Zn(OH)2 = Zn(NO3)2 + 2H2O
3) Вытесняет слабые кислоты из их солей:
2HNO3 + Na2CO3 = 2NaNO3 + H2O + CO2
2HNO3 + Na2SiO3 = H2SiO3 ↓+ 2NaNO3
2. Специфические свойства азотной кислоты как окислителя
1) Взаимодействие азотной кислоты с металлами
В качестве окислителя выступает азот в степени окисления +5, а не водород. В результате реакций образуется продукт восстановления нитрат-иона, соль и вода. Глубина восстановления нитрат-иона зависит от концентрации кислоты и от положения металла в электрохимическом ряду напряжений металлов. Возможные продукты взаимодействия металлов с азотной кислотой приведены в таблице ниже. Чем активнее металл и выше степень разбавления кислоты, тем глубже происходит восстановление нитрат-ионов азотной кислоты.
4 HN+5O3(конц.) + Cu0 = Cu+2(NO3)2 + 2 N+4O2 + 2 H2O
N+5 + 1e → N+4 2 окислитель, пр-с восстановления
Cu0 – 2e → Cu+2 1 восстановитель, пр-с окисления
8 HN+5O3(разб.) + 3 Cu0 = 3 Cu+2(NO3)2 + 2 N+2O + 4 H2O
N+5 + 3e → N+2 2 окислитель, пр-с восстановления
Cu0 – 2e → Cu+2 3 восстановитель, пр-с окисления
2) Проявляет окислительные свойства при взаимодействии с неметаллами:
S + 6HNO3(конц) = H2SO4 + 6NO2 + 2H2O;
B + 3HNO3 = H3BO3 + 3NO2;
3P + 5HNO3 + 2H2O = 5NO + 3H3PO4.
3) Азотная кислота окисляет сложные вещества:
6HI + 2HNO3 = 3I2 + 2NO + 4H2O;
FeS + 12HNO3 = Fe(NO3)3 + H2SO4 + 9NO2 + 5H2O.
4) Ксантопротеиновая реакция:
Азотная кислота окрашивает белки в оранжево-желтый цвет (при попадании на кожу рук – «ксантопротеиновая реакция»).
Реакцию проводят для обнаружения белков, содержащих в своем составе ароматические аминокислоты. К раствору белка прибавляют концентрированную азотную кислоту. Белок свертывается. При нагревании белок желтеет. При добавлении избытка аммиака (в щелочной среде) окраска переходит в оранжевую. Появление окрашивания свидетельствует о наличии ароматических аминокислот в составе белка.
5) Окислительные свойства «царской водки»:
Смесь концентрированных азотной и соляной кислот в объемном соотношении 1 : 3 обладает еще большей окислительной активностью, они могут растворять даже золото и платину:
HNO3 + 4HCl + Au = H[AuCl4] + NO + 2H2O;
4HNO3 + 18HCl + Pt = 3H2[PtCl6] + 4NO + 8H2O
(Вроде бы всё правильно)
Объяснение:
Благородні гази (також інертні або рідкісні гази) — група хімічних елементів зі схожими властивостями: при нормальних умовах. Вони являють собою одноатомні молекули без кольору, запаху і смаку з дуже низькою реактивної здатністю. Благородні гази хімічно неактивні і здатні брати участь в хімічних реакціях лише при екстремальних умовах з сильно електронегативними елементами.
Електронегативність інертних газів дорівнює нулю, так як у атомів цих елементів электронная оболочка полностью завершена.