ответ:Харчова́ кухо́нна сіль — це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.Чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість.
Сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі.
Як сировина для одержання кухонної солі (хлористого натрію) використовується кам'яна сіль (67,9 %), озерна осадова сіль (31,8 %) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли. За призначенням і споживанням розрізняють харчову (50 %) загального виробництва, технічну (40 %) і кормову (10 %) сіль.
= Види кухонної солі = За місцем розташування покладів видобутку розрізняють сіль самосадну (озерну), садну (з морської води), кам'яну (з надр землі) і виварну (з підземних розчинів).Харчову кухонну сіль кам'яну, самосадну і садну випускають меленою і сіяною. Для профілактики захворювань щитоподібної залози сіль випускають з додаванням йодату калію або йодиду калію (йодована сіль).
ответ:Харчова́ кухо́нна сіль — це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.Чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість.
Сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі.
Як сировина для одержання кухонної солі (хлористого натрію) використовується кам'яна сіль (67,9 %), озерна осадова сіль (31,8 %) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли. За призначенням і споживанням розрізняють харчову (50 %) загального виробництва, технічну (40 %) і кормову (10 %) сіль.
= Види кухонної солі = За місцем розташування покладів видобутку розрізняють сіль самосадну (озерну), садну (з морської води), кам'яну (з надр землі) і виварну (з підземних розчинів).Харчову кухонну сіль кам'яну, самосадну і садну випускають меленою і сіяною. Для профілактики захворювань щитоподібної залози сіль випускають з додаванням йодату калію або йодиду калію (йодована сіль).
Объяснение:
Объяснение:
Для расчетов, связанных с диссоциацией кислот, часто удобно
пользоваться не константой K, а показателем константы диссоциации pK,
который определяется соотношением
pK = –lgK . (28)
Величины KД и рК приведены в табл.5.
Электролиты, практически полностью диссоциирующие в водных
растворах, называются сильными электролитами. К сильным
электролитам относятся: большинство солей, которые уже в
кристаллическом состоянии построены из ионов, гидроксиды S-элементов,
некоторые кислоты (HCl, HBr, HI, HClO4, HNO3).
В растворах сильных электролитов вследствие их полной диссоциации
велика концентрация ионов. Свойства таких растворов существенно
зависят от степени взаимодействия входящих в их состав ионов как друг с
другом, так и с полярными молекулами растворителя. В результате
свойства раствора, зависящие от числа растворенных частиц, такие, как
электропроводность, понижение температуры замерзания, повышение
температуры кипения и т. д., оказываются слабее, чем следовало бы
ожидать при полной диссоциации электролита на невзаимодействующие
ионы. Поэтому для описания состояния ионов в растворе наряду с
концентрацией ионов пользуются их активностью, т. е. эффективной
(активной) концентрацией, с которой они действуют в химических
процессах. Активность ионов a (моль/л) связана с их моляльной
концентрацией Cm соотношением
а = γ Сm , (29)
где γ – коэффициент активности.
Коэффициенты активности меняются в широких пределах. В
разбавленных растворах их значения зависят в основном от концентрации
и заряда ионов, присутствующих в растворе, т. е. от "ионной силы"
раствора I, которая равна полусумме произведений концентраций всех
ионов, присутствующих в растворе