До ть продам ж@пу свою Самостійна робота з теми «Загальна характеристика неметалів. Алотропія. Основні фізичні та хімічні властивості неметалів. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном»
Варіант І
1.Амоніак – це:
А.кислота Б. основа В. амфотерна сполука Г.всі відповіді правильні
2.Неметали в хімічних реакціях:А.відновники Б. окисники В.окисники і відновники Г.не змінюють ступінь окиснення
3. По групах неметалічні властивості: А.збільшуються
Б. зменшуються В. не змінюються Г. змінюються неоднозначно
4. Алотропних модифікацій не утворює:
А. Сульфур Б. Оксиген В. Карбон Г. Хлор
5. Розташуйте хімічні елементи в порядку збільшення радіусів атомів:
А. Оксиген Б. Бор В. ФлуорГ. Нітроген
6. Установіть відповідність між формулою частинки та її назвою:
1.NH4+ А.молекула азоту
2.N2 Б. молекула амоніаку
3.NH3 В. атом Нітрогену
4.H3O+Г.йонгідроксонію
Д. йон амонію
7. Доповніть речення: Алотропія – це .
8. Опишіть фізичні властивості білого фосфору.
9. Напишіть рівняння хімічних реакцій. Дайте назви продуктів реакції.
А. Na + S → Б.HCl + Mg(OH)2 → В.NH3 + H2CO3→ Г.P + O2→
10. Сірка масою 3,2 г повністю згоріла в атмосфері кисню. Обчисліть об’єм газу (н.у.), що утворився.
11. Складіть електронний баланс, визначте окисник та відновник, процеси окиснення та відновлення. Урівняйте рівняння.
P + HNO3 = H3PO4 + NO2 + H2O
12. Обчисліть масу амоніаку, який можна добути з азоту об’ємом 448 л (н.у.), якщо вихід продукту реакції від теоретично можливого складає 62,5%.
Исходя из закона сохранения массы, можно составлять уравнения химических реакций и по ним производить расчеты. Он является основой количественного химического анализа.
Составление химических уравнений.
Включает три этапа:
1. Запись формул веществ, вступивших в реакцию (слева) и продуктов реакции (справа) , соединив их по смыслу знаками "+" и "-->" :
HgO --> Hg + O2
2. Подбор коэффициентов для каждого вещества так, чтобы количество атомов каждого элемента в левой и правой части уравнения было одинаково:
2HgO --> 2Hg + O2
Объяснение:
К 1860-м годам было известно, что соотношение количества атомов углерода и атомов водорода в молекуле бензола аналогично таковому у ацетилена, и эмпирическая формула их — CnHn. Изучением бензола серьёзно занялся немецкий химик Фридрих Август Кекуле, которому в 1865 году и удалось предложить правильную — циклическую формулу этого соединения. Известна история о том, что Ф. Кекуле представлял в своём воображении бензол в виде змеи из шести атомов углерода[3]. Идея же о цикличности соединения пришла ему во сне, когда воображаемая змея укусила себя за хвост. Фридриху Кекуле удалось в то время наиболее полно описать свойства бензола.