Со́лі амо́нію — це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів амонію і аніон кислотного залишку.
Солі амонію утворюються при взаємодії відповідних кислот з амоніаком або розчином гідроксиду амонію. Більшість солей амонію безбарвні. При взаємодії з сильними основами і нагріванні солі амонію легко розкладаються з утворенням амоніаку. В термічному відношенні солі амонію нестійкі і при нагріванні порівняно легко розкладаються, наприклад:
NH4Cl → NH3 + HCl
NH4NO2 → N2 + 2H2O
NH4NO3 → N2O + 2H2O
(NH4)2SO4 → 2NH3 + H2SO4
Найважливішими солями амонію є нітрат амонію NH4NO3, сульфат амонію (NH4)2SO4 і хлорид амонію NH4Cl. Вони застосовуються головним чином як азотні добрива. Гідрокарбонат амонію NH4HCO3 (вуглеамонійна сіль, побутова назва амоніак, індекс E 503) використовують як розпушувач тіста.
История химии изучает и описывает сложный процесс накопления специфических знаний, относящихся к изучению свойств и превращений веществ; её можно рассматривать как пограничную область знания, которая связывает явления и процессы, относящиеся к развитию химии, с историей человеческого общества.
Историю химии принято подразделять на несколько периодов; при этом следует учитывать, что эта периодизация, будучи достаточно условной и относительной, имеет скорее дидактический смысл[1]. Одним из основоположников истории химии как научной дисциплины был немецкий учёный Герман Копп (1817—1892)[2].
Со́лі амо́нію — це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів амонію і аніон кислотного залишку.
Солі амонію утворюються при взаємодії відповідних кислот з амоніаком або розчином гідроксиду амонію. Більшість солей амонію безбарвні. При взаємодії з сильними основами і нагріванні солі амонію легко розкладаються з утворенням амоніаку. В термічному відношенні солі амонію нестійкі і при нагріванні порівняно легко розкладаються, наприклад:
NH4Cl → NH3 + HCl
NH4NO2 → N2 + 2H2O
NH4NO3 → N2O + 2H2O
(NH4)2SO4 → 2NH3 + H2SO4
Найважливішими солями амонію є нітрат амонію NH4NO3, сульфат амонію (NH4)2SO4 і хлорид амонію NH4Cl. Вони застосовуються головним чином як азотні добрива. Гідрокарбонат амонію NH4HCO3 (вуглеамонійна сіль, побутова назва амоніак, індекс E 503) використовують як розпушувач тіста.
Объяснение:
написала все що знала ☺️
История химии изучает и описывает сложный процесс накопления специфических знаний, относящихся к изучению свойств и превращений веществ; её можно рассматривать как пограничную область знания, которая связывает явления и процессы, относящиеся к развитию химии, с историей человеческого общества.
Историю химии принято подразделять на несколько периодов; при этом следует учитывать, что эта периодизация, будучи достаточно условной и относительной, имеет скорее дидактический смысл[1]. Одним из основоположников истории химии как научной дисциплины был немецкий учёный Герман Копп (1817—1892)[2].