4. При температуре выше 100 С пищевая сода — гидрокарбонат натрия Naнco, — разлагается до карбоната натрия Na,CO. Сколько граммов карбоната натрия получится из 25,2 г гидрокарбоната?
Запалимо свічку ігаємо, що полум’я неоднорідне, має три зони: нижню, середню та верхню. У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини. У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо ігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі. Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара. Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
Дано:
V(воздуха) = 1000 л
ω(N₂) = 78%
ω(O₂) = 21%
ω(Ar) = 1%
Найти:
m(воздуха) - ?
1) Для начала мы найдем объем с каждого газа с объемом воздуха:
V(N₂) = V(воздуха) × ω(N₂) = 1000 л × 78% = 1000 л × 0,78 = 780 л
V(O₂) = V(воздуха) × ω(O₂) = 1000 л × 21% = 1000 л × 0,21 = 210 л
V(Ar) = V(воздуха) × ω(Ar) = 1000 л × 1% = 1000 л × 0,01 = 10 л
2) Далее мы вычисляем химическое количество каждого газа:
n(N₂) = V(N₂)/Vm = 780 л / 22,4 л/моль ≈ 34,82 моль
n(O₂) = V(O₂)/Vm = 210 л / 22,4 л/моль ≈ 9,38 моль
n(Ar) = V(Ar)/Vm = 10 л / 22,4 л/моль ≈ 0,45 моль
3) Теперь мы вычисляем массы газов:
m(N₂) = n(N₂) × M(N₂) = 34,82 моль × 28 гр/моль = 974,96 гр
m(O₂) = n(O₂) × M(O₂) = 9,38 моль × 32 гр/моль = 300,16 гр
m(Ar) = n(Ar) × M(Ar) = 0,45 моль × 40 гр/моль = 18 гр
4) Теперь мы вычисляем массу воздуха:
m(воздуха) = m(N₂) + m(O₂) + m(Ar) = 974,96 гр + 300,16 гр + 18 гр = 1293,12 гр ≈ 1293 гр
ответ: m(воздуха) = 1293 гр
У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини.
У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо ігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі.
Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.
Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.