11 класс тест по теме «дисперсные системы»
вариант i
дисперсные системы – это:
а) гетерогенные системы, в которых одно вещество в виде мельчайших частиц равномерно распределено в объёме другого;
б) гомогенные системы, в которых одно вещество в виде мельчайших частиц равномерно распределено в объёме другого;
в) гетерогенные системы, в которых одно вещество в виде крупных частиц неравномерно распределено в объёме другого;
г) гомогенные системы, в которых одно вещество в виде мельчайших частиц равномерно распределено в объёме другого.
к грубодисперсным системам не относятся:
а) аэрозоли; б) золи;
в) суспензии; г) эмульсии.
дисперсная система с жидкой дисперсной средой и жидкой дисперсной фазой – это:
а) суспензия; б) золь;
в) эмульсия; г) гель.
молоко – это природная эмульсия, которая относится к группе:
а) прямая эмульсия; б) обратная эмульсия
«известковое молоко» относится к дисперсной системе:
а) эмульсия; б) суспензия;
в) биологическая эмульсия; г) коллоидный раствор.
седиментируют частицы:
а) золей; б) суспензий;
в) эмульсий; г) растворов.
к суспензиям относится:
а) плазма крови; б) капельки бензина в воздухе;
в) губная ; г) речной и морской ил.
к аэрозолям не относится:
а) пылевой облако; б) смерчь;
в) пена; г) карбюраторная смесь в двигателях.
слипание коллоидных частиц и выпадение их в осадок – это явление:
а) коагуляция; б) седиметация;
в) синерезис; г) расслоение.
свёртывание яичного белка при нагревании наглядно демонстрирует:
а) синерезис; б) седиментацию;
в) коагуляцию; г) эффект тиндаля.
Электролиттер және бейэлектролиттер — кейбір заттардың ерітіндіде тоқ өткізетіні ал, кейбір заттардың сол жағдайларда тоқ өткізбейтіні бәріне белгілі. Оны анықтайтын көптеген эксперименттер бізге мәлім.
Ертіндіде тоқ өткізетін заттар – электролиттер деп аталады.
Ертіндіде тоқ өткізбейтін заттар – бейэлектролиттер деп аталады.
Электролиттерге негіздер, қышқылдар және тұздардың көбі, ал, бейэлектролиттерге көптеген органиқалық заттар жатады. Ерітіндіде электролиттер иондарға ыдырайды осының арқасында олар тоқ өткізеді. Ерітіндіде неғұрлым ион көп болса соғұрлым тоқ жақсырақ өтеді.
Электролиттердің ерітіндіде иондарға ыдырауы электролиттік диссоциация деп аталады. Мысалы, NaCl ерітіндіде түгелдей Na+ және Cl- иондарына ыдырайды.[1]
Явище адсорбції. З простих речовин вуглецю розрізняють деревне вугілля, кокс і сажу. Деревне вугілля утворюється під час нагрівання деревини без доступу повітря. Йому притаманна велика пористість, завдяки чому проявляються його особливі властивості — здатність поглинати своєю поверхнею деякі речовини. Щоб переконатися в цьому, проведемо декілька дослідів.
Дослід 1. Розчинимо у воді об'ємом 20 мл діамантовий зелений об'ємом 2 мл. Помістимо в утворений розчин шматок деревного вугілля. Через деякий час гатимемо знебарвлення розчину.
Дослід 2. Помістимо шматок деревного вугілля в бромну воду. Вона, як і в першому досліді, теж знебарвиться.
Отже, ми гаємо явище адсорбції.
Речовину, яка здатна адсорбувати на своїй поверхні інші речовини, називають адсорбентом. Деревне вугілля активується, тобто збільшується площа його пористої поверхні, якщо його попередньо нагріти струменем водяної пари й очистити від смолистих речовин. У цьому разі активоване вугілля адсорбує більшу кількість речовин. Адсорбційна здатність залежить не тільки від пористості, а й від ступеня подрібненості. Активоване деревне вугілля має найбільшу площу поверхні, яка становить 900-1000 м2/г. Адсорбція газів і рідин залежить від температури: з підвищенням температури вона зменшується.
Объяснение:
.