1.Наиболее характерная степень окисления для алюминия в соединениях(+1,+2,+3,+4).
2.Такое же строение, как и ион Al3+ имеет:
a) ион S2- , б)атом гелия, в) атом Мg, г) ион O2-
3.Схеме реакции Al 0 - 3e->Al3+ соответствует взаимодействие
Каждой пары веществ, кроме
1)АlCl3 и NaOH , 2)Аl и HCl , 3)Аl и NaOH, 4)Аl и H2O
4. Aлюминий взаимодействует с каждым из приведенных веществ, кроме
1) раствора Na OH, 2) безводной азотной кислоты, 3)Сl2 , 4 ) S.
5. Напишите уравнения реакций, с которых можно осуществить превращения:
Оксид алюминия -> сульфат алюминия->гидроксид алюминия ->
Оксид алюминия -> метаалюминат натрия.
6. В двух склянках без этикеток находятся растворы сульфата алюминия и гидроксида калия . Как распознать эти вещества?
Составьте уравнения реакций.
7.Закончите уравнение
окислительно – восстановительной реакции, определите окислитель и восстановитель, составьте электронный баланс(переход электронов).
Працюючи з розчинами важливо знати, скільки розчинної речовини в них міститься. Уявіть собі, що могло б статися, якби фармацевт виготовив очні каплі завищеної концентрації.
Існує кілька ів вираження кількісного складу розчину. Найчастіше вміст речовин в розчині виражають у масових частках.
Масова частка (w) – це фізична величина, що визначається відношенням маси розчиненої речовини до маси всього розчину.
Масова частка
де wр – масова частка розчиненої речовини; mр – маса розчиненої речовини; mр-ну – маса розчину.
Масова частка не має розмірності і є додатнім число, меншим за одиницю. На практиці масову частку розчиненої речовини часто виражають у долях одиниці або у відсотках:
Масова частка
Розглянемо приклад розрахунків масової частки розчиненої речовини.
Приклад 1. Визначити масову частку купрум (II) хлориду у розчині, який містить 30 г CuCl2 і 170 г води.
Дано:
m(CuCl2) = 30 г
m(H2O) = 170 г
9-6-1
Розв’язання:
Скористаємося наведеною формулою:
9-6-2
w (CuCl2) – ?
Відповідь: = 15 %.
Це означає, що у 100 г розчину міститься 15 г солі і 85 г води. На масу солі припадає 15% від маси всього розчину.
Масова частка показує скільки грамів розчиненої речовини міститься у 100 г розчину.
Приклад 2. Випаровуванням 250 г розчину добули 5 г солі. Яка була масова частка солі в розчині?
Дано:
m(р-ну) = 250 г
m(солі) = 5 г
9-6-3
Розв’язання:
9-6-4
w(солі) – ?
Відповідь: = 2%.
На практиці часто треба приготувати розчин із заданою масовою часткою розчиненої речовини.
9-6-5 або 9-6-6
Для цього необхідно знати скільки води і розчиненої речовини потрібно взяти, щоб добути розчин із заданою масовою часткою речовини.
Приклад 3. Визначити масу купрум (II) хлориду і води, необхідної для приготування 300 г розчину з масовою часткою солі 0,15 або 15%.
Дано:
m(р-ну) = 300 г
wр = 0,15 або 15%
mр = w • mр-ну або 9-6-7
Розв’язання:
1. Спочатку обчислюємо масу солі, необхідної для приготування розчину: m(CuCl2) = 0,15 • 300 = 45 г або m(CuCl2) = 9-6-8 = 45 г.
2. Обчислюємо масу води:
m(H2O) = m розчину – m речовини
m(H2O) = 300 – 45 = 255 г.
m(солі) – ?
m(води) – ?
При роботі з розчинами зручніше брати не масу води, а її об’єм. Для знаходження об’єму води необхідно її масу поділити на густину.
Якщо масова частка 2%, то це означає, що в 100 г розчину міститься 2 г речовини і 98 г води
9-6-11
m (розчину) = m (реч.)+ m (розчинника)
9-6-9, де V – об’єм; m – маса ; ρ – густина.
1 л води = 1000 мл.
ρ(H2O) = 1 г/мл.
Звідси: 9-6-10 = 255 мл.
Відповідь: m(CuCl2) = 45 г, m(H2O) = 255 г або 255 мл.
Для того, щоб приготувати 300 г розчину з масовою часткою 15% необхідно зважити 45 г CuCl2 і вмістити її в колбу. Мензуркою відміряти 255 мл води і вилити в колбу з сіллю і перемішувати доти, поки не розчиниться вся сіль.
Підсумок:
Масова частка розчиненої речовини у розчині – це відношення маси речовини до маси розчину.
Розчин складається з розчинної речовини і розчинника.
?
Що таке розчин?
Що таке масова частка розчинної речовини?
Що означає: а) 5% розчин солі; б) 20% розчин солі?
Як можна приготувати розчин із заданою масовою часткою розчинної речовини?
Ионные кристаллические решетки
Виды частиц в узлах решетки: ионы
Для веществ с ионной химической связью будет характерна ионная решетка.
Ионы-это частицы, имеющие положительный или отрицательный заряд.
Напрмер NaCl, Соли, галогениды (IA,IIA),оксиды и гидроксиды типичных металлов.
Физ. свойства: Твердые, прочные, нелетучие, хрупкие, тугоплавкие, многие растворимы в воде, расплавы проводят электрический ток
Атомные кристаллические решетки
В узлах атомной кристаллической решетки находятся отдельные атомы.
Ковалентная химическая связь.
В данных решетках молекулы отсутствуют. Весь кристалл следует рассматривать как гигантскую молекулу. Примером веществ с таким типом кристаллических решеток могут служить аллотропные модификации углерода: алмаз, графит; а также бор, кремний, красный фосфор, германий. Простые по составу.
Атомные кристаллические решетки имеют не только простые, но и сложные. Например, оксид алюминия, оксид кремния. Все эти вещества имеют очень высокие температуры плавления (у алмаза свыше 35000С) , прочны и тверды, нелетучи, практически нерастворимы в жидкостях.
Металлические кристаллические решетки
Металлическая связь. Связь в металлах между положительными ионами посредством обобществленных электронов.
общие физические свойства для металлов характерны: блеск, электропроводность, теплопроводность, пластичность.
Вещества с металлической связью имеют металлические кристаллические решетки
В узлах таких решеток находятся атомы и положительные ионы металлов, а в объеме кристалла свободно перемещаются валентные электроны. Электроны электростатически притягивают положительные ионы металлов. Этим объясняется стабильность решетки.
Молекулярные кристаллические решетки
Эти вещества являются неметаллами. Простые по составу. Химическая связь внутри молекул ковалентная неполярная. Летучие, легкоплавкие, малорастворимые в воде.
в узлах решетки нах. молекулы.
молекулярную кристаллическую решетку могут иметь не только твердые простые вещества: благородные газы, H2,O2,N2, I2, O3, белый фосфор Р4, но и сложные: твердая вода, твердые хлороводород и сероводород. Большинство твердых органических соединений имеют молекулярные кристаллические решетки (нафталин, глюкоза, сахар) .
В узлах решеток находятся неполярные или полярные молекулы. Несмотря на то, что атомы внутри молекул связаны прочными ковалентными связями, между самими молекулами действуют слабые силы межмолекулярного взаимодействия.