1. Функциональная группа молекул спирта:
A. - СОН В. - СКОРО С. - ОН Д. - NН2 Е. - SO2
2. Этанол гомолог:
A. Метанол Б. Бензол С. фенол
D. Этиленгликоль Е. метан
1 2 3 4
3. Наименование соединения СН3 - СН - СН - СН3:
Во внутреннем, дымном.
НА СН3
A. Пентанол-2 Б. 3-метилбутанол C.3-метилбутанол-3
D. Metïlbwtanol 3-2 Е. 2-бутанол
4. Когда этанол реагирует с достаточным количеством натрия натрия, выделяется 2,8 литра водорода. Количество алкоголя в реакции:
A. 0,25 моль Б. 1 моль ц. 0,5 моль Д. 2 моль Е. 3 моль
5. Относительная молекулярная масса карбоновой кислоты с 4 атомами углерода в молекуле составляет CnH2n + COOH.
A. 60 В. 74 С. 88 Д. 102 Е. 112
6. Общая формула альдегидов
A. R - СОН В. Р - ОН С. R - СКОРО
D. R - CO - R E. R - NО2
7. Тип гибридизации атома углерода в альдегидной группе:
A. sp3 В. sp2 С. ИП С.Д. sp1
8. Альдегид не образуется при окислении спирта.
A. Метанол Б. Этанол С. 1-пропанол
D. Пропанол-2 Е. Пентанол -1
9. Окисление метаналя дает 2,16 г металлического серебра. Количество формальдегида в реакции
A. 0,224 л В. 1,12 л с 5,6 л Д. 0,672 л Е. 0,632l
10. Соединения, образующиеся при реакции карбоновых кислот со спиртами
A. Алкоголятную В. Эфиры С. ангидрид
D. Форматы Е. Карбоновые кислоты
11. Воспаление реакции этерификации
A. Металл никель Б. AISI3 S. ZnО + АІ2О3
D. Н2SО4 Е. платина
12. Объем водорода, выделяемого по реакции 18 г магниевой уксусной кислоты:
A. 5,6 л Б. 11,2 л С. 16,8 л Д. 22,4 л Е. 44,8 л
13. Функциональная группа карбоновых кислот
A. Гидроксил W. Карбонил С. карбоксил
D. Аминная группа Е. Nïtrotop
14. Вещество, найденное в листьях крапивы и ели, которое сжигает пораженный участок
A. Жирная кислота Б. Лимонная кислота Уксусная кислота
D. Муравьиная кислота Е. Молочная кислота
15. Соединения, образованные при взаимодействии спиртов:
A. Алкоголь трансляция С. Комплекс трансляции Д. Май Е. закиснуть так пишите 1)а и так далее
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
CH3-CH2-CH2-C=O
|O-CH2-CH2-CH3 реакция этерификации