1. Формули тільки кислот наведено в ряді:
а) НСІ, Н 2 SіO 3 , НІ; в) HNO 3 , NaOH, FeCl 3 ;
б) НС1, КОН, MgO; г) ZnO, CO, H 2 SO 4 .
2. Формули тільки оксидів наведено в ряді:
а) H 2 SO 4 , SO 2 , CuCl 2 ; в) Р 2 О 5 , К 2 О, NaOH;
б) MgO, W 2 O 5 , СаО; г) NaCI, NO, HNO 3 .
3. Чому дорівнює валентність кислотного залишку сульфатної
кислоти?
а) І; б) II; в) III; г) IV.
4. Індикатор фенолфталеїн змінює свій колір у кислому середовищі:
а) на фіолетовий; б) на синій;
в)на червоний; г) не змінює.
5. Речовина, яка реагує з калій гідроксидом:
а) вода; в) барій оксид;
б) ортофосфатна кислота; г) залізо.
6. Взаємодія цинк оксиду із хлоридною кислотою належить до
реакцій:
а) обміну; в) заміщення;
б) розкладу; г) сполучення.
II рівень (1,5 б.)
7. Закінчити рівняння можливих реакцій, вказати їх тип; назвати
речовини:
а) СаО + Н 2 О → б) Сu + Н 3 РО 4 →
в) Fe + H 2 SO 4 → г) НCl + NaOH→
История химии изучает и описывает сложный процесс накопления специфических знаний, относящихся к изучению свойств и превращений веществ; её можно рассматривать как пограничную область знания, которая связывает явления и процессы, относящиеся к развитию химии, с историей человеческого общества.
Историю химии принято подразделять на несколько периодов; при этом следует учитывать, что эта периодизация, будучи достаточно условной и относительной, имеет скорее дидактический смысл[1]. Одним из основоположников истории химии как научной дисциплины был немецкий учёный Герман Копп (1817—1892)[2].