Завдяки яким якостям І. Світличний став душею осередку шістдесятників? Чому повернення вилучених з історії української літератури імен, переклади українською вершинних зразків
європейської літератури, інтелектуальні розмови і були справжнім виявом патріотизму? У
чому саме партноменклатура вбачала в такій діяльності небезпеку для системи?
E) или
пи - пиштиаштите или
ШОН - Елі
2 г. II.
Виберіть із тексту джерел влучні характеристики Али Горської та Івана Світличного. Які
деталі усвідченнях очевидців справили на вас найбільше враження? Складіть коротку
характеристику постатей, записавши під кожним з iмен 2-3 прикметники, якими їх можна
схарактеризувати; 2-3 дієслова, які виражають сутність діяльності кожної постаті речена
що вказус на роль кожної в тогочасному культуролгу житті; в останньому рядку загин,
один влучний іменник, який визначає місце кожного з діячів у русі шістдесятників.
На основі фрагментів джерел зробіть висновок, чи мала підстави М. Коцюбинська твердити.
що «Алла Горська й Іван Світличний були головними постатями нашого покоління. В
памяті це дві яскраві плями. Світличний і Горська об'єднували київське середовище..» Світ
висновок обгрунтуйте.
Объяснение:
Окунёмся в историю Беларуси. С 14 века ориенитром политики ВКЛ была Польша (1385 - Кревская уния, затем Виленско-радомская - 1401, городельская - 1413 и другие) . В 1558 началась Ливонская война, ВКЛ оказалось в ужасающем положении. Именно тогда поляки решили окончательно приблизить ВКЛ к Польше и, впоследствие, ополячит Беларусь (не путать, сегодняшняя Литва - Жемойтия) . 1569 - Люблинская уния, дата образования Речи Посполитой. По ней Польша и ВКЛ имели общего короля и сейм, но деньги, законы, суды, язык и так далее остались разными. Таким образом, можно утверждать, что Речь - федерация.
Ярмарочная торговля купечества Степного края второй половины XIX - начала XX веков стала активно расширяться после завершения присоединения Казахского ханства к Российской империи. Присоединение степных областей и развитие капиталистических отношений привели к проникновению западносибирского торгово-промышленного капитала в Степной край. Ярмарочная торговля выполняла посреднические функции между оседло-земледельческими и скотоводческими районами, удовлетворяя растущие потребности в продовольственных и промышленных товарах населения Акмолинской и Семипалатинской областей. Государством была разработана целая система мер по поддержке торговых взаимоотношений предпринимателей и формированию единой сибирско-азиатской торговой сети. На территории Степного края благоприятные условия по расширению ярмарочной торговли купечества были созданы после проведения царской администрацией административно-территориальных реформ 1867-1868 годов. Особое внимание уделяется крупным купцам, которые внесли немалый вклад в открытие больших ярмарок, установление и развитие торгово-экономических отношений с соседними регионами и государствами..