1. Юридические нормы, запрещающие зависимому населению, то есть крестьянам, покидать определенные земельные наделы, за которыми они были закреплены – это крепостное право.
2. Подготовка отмены крепостного права началась во время царствования Александра I.
3. При императоре Александре II в 1857 году были созданы Редакционные комиссии, которые разрабатывали проект освобождения от зависимости.
4. Манифест об отмене крепостного права был подписан царем Александром II 3 марта 1861 года. В этом документе содержалось 17 пунктов, которые рассматривали основные моменты перехода крестьян из зависимого к относительно свободному классу общества.
5. Отмена крепостного права в России в 1861 года привела к увеличению количества восстаний, по сравнению с предыдущим годом.
6. Крестьянская реформа 1861 года привела к следующим трансформациям в Российской империи:
- крестьяне теперь стали свободной ячейкой общества, однако должны были выкупать надел за очень большую сумму;
- помещики должны были гарантировано дать крестьянину небольшой надел, или же продать землю, одновременно с этим они лишались рабочей силы и дохода;
- были созданы «сельские общины», которые дальше контролировали жизнь крестьянина, все вопросы о получении паспорта или переезде на другое место опять-таки решалось на совете общины.
2) Вперше термін «Реконкіста» з'явився у французьких дослідженнях Нового часу і звідти був запозичений іспанською історіографією.
Ха́ртія у Середньовіччя й Новий час — назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій та інших актів), у яких знайшли відображення політичні вимоги соціальних шарів та класів.
3)(((А-4, Б-2, В-1, Г-3)))
а)Англія - 4.Парламент
б)Іспанія - 2.Кортеси
в)Франція - 1.Генеральні штати
г)Німеччина - 3.Рейхстаг
4)Хрестові походи корінним чином змінили життєві умови основних ів суспільства.
Пожвавилася торгівля Середземним морем.
Головну роль у торгівлі Середземним морем почали відігравати міста Північної Італії, які значно збагатилися за рахунок перевезення своїми кораблями рицарів у Малу Азію.
Візантія вже не могла суперничати з Венецією та Генуєю.
Приплив золота і передових технологій сприяли створенню банкірських домів і крупного ремісничого виробництва.
Пожвавились товарно-грошові відносини, які повсюди витісняли натуральний обмін.
Схід став міжнародним ринком.
Збільшився загальний обсяг товарообміну між Заходом і Сходом.
Значно зросли вивезення на Схід тканин, що стимулювало ткацьке виробництво.
У європейців посилився потяг до гарного одягу, вишуканих страв, коштовної зброї.
Європейці навчилися виготовляти шовкові тканини, дзеркала, краще обробляти метали.
Вони почали споживати тростинний цукор, були запозичені в країнах Сходу вітряки.
Зі Сходу до Європи було завезено рис, гречку, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.
Європейці перейняли на Сході деякі звичаї: мити руки перед їдою, купатися в гарячих лазнях, частіше міняти білизну та верхній одяг.
Хрестові походи дали багато цікавого й героїчного матеріалу, що став основою розвитку середньовічного рицарського роману, філософії та літератури.
Негативні і наслідки
Завоювання європейцями країн Сходу виявилося невдалим.
Європейці одержали поразку на Сході.
Було зруйновано Константинополь — головний центр східної християнської культури, який так і не зміг повернути собі колишньої величі.
Важкий удар було завдано Візантії, що значно ослабило її і вело до занепаду й загибелі.
Погіршилися відносини між християнською та мусульманською цивілізаціями.
Європейцям ці походи коштували величезних жертв.
Страшним наслідком хрестових походів стала епідемія чуми, яку завезли зі Сходу корабельні щури. Вона вперше спалахнула у 1348 р. й лютувала в Європі протягом XIV — XV століть.
Хрестові походи завдали народам східних країн чимало лиха, принесли їм жертви, руйнування, пограбування.
Під час визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, палаців, бібліотек
1. Юридические нормы, запрещающие зависимому населению, то есть крестьянам, покидать определенные земельные наделы, за которыми они были закреплены – это крепостное право.
2. Подготовка отмены крепостного права началась во время царствования Александра I.
3. При императоре Александре II в 1857 году были созданы Редакционные комиссии, которые разрабатывали проект освобождения от зависимости.
4. Манифест об отмене крепостного права был подписан царем Александром II 3 марта 1861 года. В этом документе содержалось 17 пунктов, которые рассматривали основные моменты перехода крестьян из зависимого к относительно свободному классу общества.
5. Отмена крепостного права в России в 1861 года привела к увеличению количества восстаний, по сравнению с предыдущим годом.
6. Крестьянская реформа 1861 года привела к следующим трансформациям в Российской империи:
- крестьяне теперь стали свободной ячейкой общества, однако должны были выкупать надел за очень большую сумму;
- помещики должны были гарантировано дать крестьянину небольшой надел, или же продать землю, одновременно с этим они лишались рабочей силы и дохода;
- были созданы «сельские общины», которые дальше контролировали жизнь крестьянина, все вопросы о получении паспорта или переезде на другое место опять-таки решалось на совете общины.
Объяснение:
1)в) норвежці
2) Вперше термін «Реконкіста» з'явився у французьких дослідженнях Нового часу і звідти був запозичений іспанською історіографією.
Ха́ртія у Середньовіччя й Новий час — назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій та інших актів), у яких знайшли відображення політичні вимоги соціальних шарів та класів.
3)(((А-4, Б-2, В-1, Г-3)))
а)Англія - 4.Парламент
б)Іспанія - 2.Кортеси
в)Франція - 1.Генеральні штати
г)Німеччина - 3.Рейхстаг
4)Хрестові походи корінним чином змінили життєві умови основних ів суспільства.
Пожвавилася торгівля Середземним морем.
Головну роль у торгівлі Середземним морем почали відігравати міста Північної Італії, які значно збагатилися за рахунок перевезення своїми кораблями рицарів у Малу Азію.
Візантія вже не могла суперничати з Венецією та Генуєю.
Приплив золота і передових технологій сприяли створенню банкірських домів і крупного ремісничого виробництва.
Пожвавились товарно-грошові відносини, які повсюди витісняли натуральний обмін.
Схід став міжнародним ринком.
Збільшився загальний обсяг товарообміну між Заходом і Сходом.
Значно зросли вивезення на Схід тканин, що стимулювало ткацьке виробництво.
У європейців посилився потяг до гарного одягу, вишуканих страв, коштовної зброї.
Європейці навчилися виготовляти шовкові тканини, дзеркала, краще обробляти метали.
Вони почали споживати тростинний цукор, були запозичені в країнах Сходу вітряки.
Зі Сходу до Європи було завезено рис, гречку, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.
Європейці перейняли на Сході деякі звичаї: мити руки перед їдою, купатися в гарячих лазнях, частіше міняти білизну та верхній одяг.
Хрестові походи дали багато цікавого й героїчного матеріалу, що став основою розвитку середньовічного рицарського роману, філософії та літератури.
Негативні і наслідки
Завоювання європейцями країн Сходу виявилося невдалим.
Європейці одержали поразку на Сході.
Було зруйновано Константинополь — головний центр східної християнської культури, який так і не зміг повернути собі колишньої величі.
Важкий удар було завдано Візантії, що значно ослабило її і вело до занепаду й загибелі.
Погіршилися відносини між християнською та мусульманською цивілізаціями.
Європейцям ці походи коштували величезних жертв.
Страшним наслідком хрестових походів стала епідемія чуми, яку завезли зі Сходу корабельні щури. Вона вперше спалахнула у 1348 р. й лютувала в Європі протягом XIV — XV століть.
Хрестові походи завдали народам східних країн чимало лиха, принесли їм жертви, руйнування, пограбування.
Під час визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, палаців, бібліотек