Заповніть пропуски У році... в Англіі було проведено третю Внаслідок скорочення майнового Цензу чисельність виборців у країні вбільшилася до % (Чоловіки)»,
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, постійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів - університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися. А в 1800 році уряд царської Росії своєю "милістю" позбавив Києво-Могилянську Академію статусу світського навчального закладу, перетворив її спочатку на духовну академію, а згодом на семінарію.
На кінець ХVІІІ ст. Україна вже втратила позиції передової освітньої держави. Після підпорядкування Української церкви Московському патріархатові (1686 р.) Росія робила все можливе, аби Україна не мала свого друкованого слова.
Великий внесок, і не менший, ніж у філософію, Г. Сковорода зробив у літературу. Він написав багато пісень, які широко розійшлися в народі, байок, де висміював гонитву дворян за титулами та інші людські пороки. Та одна з найбільших заслуг митця полягає в тому, що він перший у літературному процесі почав користуватися живою українською мовою. Його філософська спадщина, літературні твори мали непересічний вплив на наступні покоління, розвиток суспільно-політичної думки, формування свідомості українського народу.
Історичні твори, які виходять у першій половині XVIII ст., генетично пов'язують період Гетьманщини з княжою добою, щоправда, тут більше романтичних домислів і міфології. У 1846 р. побачив світ "Літопис Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусобиці, що були в Малій Росії, і про його смерть". Автор літопису був скромною людиною, тому ім'я його невідоме. Він, як свідчить текст, був безпосереднім учасником війни Б. Хмельницького і, напевно, дожив до кінця XVII ст.
Выдающимися постройками русских зодчих в XIII-XIV веках были:
1. В Москве и на ближайших к ней территориях:
белокаменные стены Московского КремляУспенский собор в Звенигороде собор Андрониековского монастыряСаввино-Сторожевский мужской монастырь в Звенигороде
2. В Новгороде:
церковь Фёдора Стратилатацерковь на Ильиненовгородский Кремль
3. В Твери:
храм Преображения
Стоит отметить, что в 13-14 веках Русь находилась под властью Золотой Орды, что существенно замедляло развитие каменного зодчества на её территориях. Множество талантливых каменщиков-мастеров угоняли в Орду.
Объяснение:
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, постійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів - університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися. А в 1800 році уряд царської Росії своєю "милістю" позбавив Києво-Могилянську Академію статусу світського навчального закладу, перетворив її спочатку на духовну академію, а згодом на семінарію.
На кінець ХVІІІ ст. Україна вже втратила позиції передової освітньої держави. Після підпорядкування Української церкви Московському патріархатові (1686 р.) Росія робила все можливе, аби Україна не мала свого друкованого слова.
Великий внесок, і не менший, ніж у філософію, Г. Сковорода зробив у літературу. Він написав багато пісень, які широко розійшлися в народі, байок, де висміював гонитву дворян за титулами та інші людські пороки. Та одна з найбільших заслуг митця полягає в тому, що він перший у літературному процесі почав користуватися живою українською мовою. Його філософська спадщина, літературні твори мали непересічний вплив на наступні покоління, розвиток суспільно-політичної думки, формування свідомості українського народу.
Історичні твори, які виходять у першій половині XVIII ст., генетично пов'язують період Гетьманщини з княжою добою, щоправда, тут більше романтичних домислів і міфології. У 1846 р. побачив світ "Літопис Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусобиці, що були в Малій Росії, і про його смерть". Автор літопису був скромною людиною, тому ім'я його невідоме. Він, як свідчить текст, був безпосереднім учасником війни Б. Хмельницького і, напевно, дожив до кінця XVII ст.
Выдающимися постройками русских зодчих в XIII-XIV веках были:
1. В Москве и на ближайших к ней территориях:
белокаменные стены Московского КремляУспенский собор в Звенигороде собор Андрониековского монастыряСаввино-Сторожевский мужской монастырь в Звенигороде2. В Новгороде:
церковь Фёдора Стратилатацерковь на Ильиненовгородский Кремль3. В Твери:
храм ПреображенияСтоит отметить, что в 13-14 веках Русь находилась под властью Золотой Орды, что существенно замедляло развитие каменного зодчества на её территориях. Множество талантливых каменщиков-мастеров угоняли в Орду.