Заполните таблицу. Приведите примеры международных и региональных организаций (по одному примеру) и определите их роль в реализации национальных интересов РК
Республика Казахстан Региональные организации Международные организации
Название организации
Реализация национальных интересов в ходе сотрудничества
Вывод:
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.
Вторжения джунгар.
1052. Летом 1710 г. в районе Каракумов состоялся первый курултай трех казахских жузов с целью
Создания единого ополчения против джунгар.
1053. Первый курултай трех казахских жузов с целью создания единого ополчения против джунгар состоялся
В районе Каракумов в 1710 г.
1054. В 1710 г. по решению первого курултая трех жузов единое ополчение казахов против джунгар возглавил
Богенбай батыр
1055. Сражение казахского ополчения с джунгарами в долине р.Аягуз состоялось в
1718 г.
1056. В первой четверти XVIII в. положение казахов усугублялось не только джунгарской агрессией, но и нападением с севера
Сибирских казаков.
1057. 1723 - 1727 гг. вошли в историю казахского народа как
«Годы Великого бедствия»
1058. В "Годы Великого бедствия" (1723-1727 гг.) особенно пострадала территория
Жетысу.
1059. Основной причиной трагедии 1723-1727 гг. ("Годы Великого бедствия") является отсутствие в казахском обществе
Политического единства.
1060. В истории казахского народа «Годы Великого бедствия» («Актабан шубырынды») охватывают период
1723-1727 гг.
1061. В 1725 г. джунгарами были завоеваны города Казахского ханства
Туркестан, Ташкент
1062. Города Туркестан и Ташкент были захвачены джунгарскими войсками в
1725 г.
1063. Первая крупная победа казахского народа в борьбе с Джунгарами была одержана у р. Буланты в
1726 г.
1064. Сражение у р. Буланты в 1726 г. между казахскими ополчениями и Джунгарскими войсками было завершено
Поражением джунгарских сил
1065. Место сражения и победы казахское ополчения над джунгарами в 1726 г. в народной памяти сохранилась под названием
«Калмак кырылган».
1066. Общее командование объединенными силами трех казахских жузов было возложено на
Абулхаир-хана.
1067. В первой четверти XVIII в. значительное влияние на международные отношения в Центральной Азии оказывало противоборство
Джунгаро-казахское.
1068. Выдающуюся роль в объединении казахских родов для освободительной войны с джунгарами сыграли
Толе-бий, Казыбек-бий, Айтеке-бий
1069. В районе горы Ордабасы казахское войско было организовано и рассредоточено
По принципу принадлежности к жузам.
1070. Самое крупное сражение между казахским ополчением и джунгарами в местности Анракай произошло в
1730 г.
1071. Самое крупное сражение между казахским ополчением и джунгарами в местности Анракай в1730 г. закончилось
Разгромом джунгарских войск
1072. Условием победы победы казахов над джунгарами в Анракайском сражении в 1730 г. является
Выступление Казахских жузов единым фронтом.
1073. Причиной того, что казахи не воспользовались благоприятной ситуацией и результатами победы в Анракайском сражении, является
Разногласия среди султанов.
1074. Интерес России к Казахстану возрос в конце XVI - начале XVII вв., после установления экономических и политических отношений
Со странами Центральной Азии.
1075. В конце XVI - начале XVII вв., после установления экономических и политических отношений со странами Центральной Азии интерес к Казахстану возрос у
России
1076. В целях обеспечения торговли и освоения земель за Уралом Россия с конца XVI века приступила к
Строительству укрепленных пунктов на границе с Казахстаном.
1077. Россия с конца XVI века приступила к строительству укрепленных пунктов на границе с Казахстаном целях
обеспечения торговли и освоения земель за Уралом.
1078. В конце XVI -XVIII вв. опорными пунктами для колонизационного продвижения России в северо-восточные земли Казахстана были
Остроги и крепости.
1079. В конце XVI - начале XVIII вв. Россия создавала опорные пункты и крепости для колонизационного продвижения в
Северо-восточные земли Казахстана
1080. В XVII -XVIII вв. усилению военно-колонизационной политики России в отношении Казахстана расширение ее экономических связей
Со странами Центральной Азии.
1081. Расширение экономических связей России cо странами Центральной Азии в XVII -XVIII вв усилению ее военно-колонизационной политики
В отношении Казахстана.
1082. Военные крепости, построенные в 1716-1720 годах в Верхнем Прииртышье стали опорными пунктами России в
Колонизации казахских земель.
1083. Для военно-политического проникновения в глубь казахских земель Россия в 1716-1720 годах возводит военные крепости в
Верхнем Прииртышье.
1084. Для военно-политического проникновения в глубь казахских земель Россия в Верхнем Прииртышье возводит военные крепости в
1716-1720 годах.
1085. В конце XVII - начале XVIII вв. хан Тауке направил главные усилия страны
На отражение ойратских набегов.
1086. В XVII -XVIII вв. восстановил государственность и сохранил территориальную целостность Казахского ханства
Хан Тауке
1087. После смерти Тауке хана внутреннее положение в Казахском ханстве становилось напряженным и противоречивым из-за
Обособления трех жузов.
1088. В организации освободительной борьбы казахских жузов против ойратской агрессии важную роль сыграл
Хан Абулхаир.
1089. Обратиться за к России в 1730 г. хана младшего жуза Абулхаира вынудило
Обострение внешнеполитической ситуации