«Гардарики» («страна городов») – дали русской земле в скандинавских сагах. Города, начиная с особо полюбившегося гостям с Севера Великого Новгорода, становились надёжным щитом родной земли. Скандинавские воины и купцы в те времена побывали во многих европейских городах и странах, а на Руси обнаружили хорошо укреплённые поселения, крепости. В далёкие времена понятие «город» обозначало место, которое огорожено, которое защищалось до последнего воина. А многочисленность городов давала понять, что русские люди были храбрыми, при набегах пришельцев защищались стойко.
Культура Древней Руси разнообразна. В ней переплелись достижения и ценности славянских, восточных и южных соседей, а также Византии, подарившей молодому государству христианскую религию. Многие из памятников древнерусской культуры сохранились до наших дней, другие – утеряны безвозвратно... Думаю, многим людям, которые интересуются историей Древней Руси было бы интересно посетить или хотя бы представить Древнюю Русь. А какой же она была? С исторических источников можно попробовать представить её для себя на примере Смоленска.
Смоленск был отличным местом для торговли, потому что многие занимались ремеслом, торговлей, и в то же время город был хорошо укреплен. Торговля занимала там первое место, ходила разная монета. Даже арабская! Также в Смоленске было очень развито слесарное и кузнечное дело, люди создавали ювелирные украшения и др. Думаю, глаза разбегались бы от такого изобилия изделий на местных рынках
В сочинениях я не очень сильна, но с интернета что-то получилось
Після підкорення Англії нормандським герцогом Вільгельмом Завойовником і його коронації у 1066 р., впродовж наступних декількох століть долі Англії та Франції були тісно пов’язані. Англійські королі, як володарі великих територій у Франції, вважалися васалами французьких королів.
Особливістю розвитку Англії в XI – на початку XIV ст. було формування централізованої держави зі становим представництвом. Посилення королівської влади розпочалося ще за правління Вільгельма І Завойовника (1066-1087 рр.). Зокрема він уперше в середньовічній Європі 1086 р. здійснив перепис населення й земель, а також запровадив поділ країни на графства, очолювані королівськими шерифами.
Правнук Вільгельма І, Генріх ІІ Плантаґенет (1154-1189 рр.), крім Англії, успадкував чимало володінь у Франції. Вони значно збільшилися після одруження Генріха ІІ з герцогинею Алієнорою Аквітанською. У придане він отримав південно-західну Францію, залишаючись при цьому васалом французького короля. Для зміцнення центральної влади Генріх ІІ здійснив декілька реформ. За судовою реформою кожна вільна людина могла за певну плату отримати дозвіл на розгляд своєї справи не в феодальному, а в королівському суді присяжних. За військовою реформою обов’язкова служба рицарів у королівському війську (40 днів на рік) могла бути замінена сплатою “щитових грошей”, за які утримувалися найманці. За лісовою реформою усі ліси Англії оголошувалися власністю короля, який мав необмежені права на користування ними.
По смерті Генріха ІІ престол успадкував його син Річард І Левове Серце (1189-1199 рр.). Він був блискучим полководцем, талановитим поетом і музикантом, але досить поганим королем. За все своє правління він провів в Англії лише кілька місяців. Бажання здобути славу непереможного рицаря штовхало Річарда до участі в хрестових походах і війнах проти Франції. У цей час Англією замість нього правив королівський намісник.
«Гардарики» («страна городов») – дали русской земле в скандинавских сагах. Города, начиная с особо полюбившегося гостям с Севера Великого Новгорода, становились надёжным щитом родной земли. Скандинавские воины и купцы в те времена побывали во многих европейских городах и странах, а на Руси обнаружили хорошо укреплённые поселения, крепости. В далёкие времена понятие «город» обозначало место, которое огорожено, которое защищалось до последнего воина. А многочисленность городов давала понять, что русские люди были храбрыми, при набегах пришельцев защищались стойко.
Культура Древней Руси разнообразна. В ней переплелись достижения и ценности славянских, восточных и южных соседей, а также Византии, подарившей молодому государству христианскую религию. Многие из памятников древнерусской культуры сохранились до наших дней, другие – утеряны безвозвратно... Думаю, многим людям, которые интересуются историей Древней Руси было бы интересно посетить или хотя бы представить Древнюю Русь. А какой же она была? С исторических источников можно попробовать представить её для себя на примере Смоленска.
Смоленск был отличным местом для торговли, потому что многие занимались ремеслом, торговлей, и в то же время город был хорошо укреплен. Торговля занимала там первое место, ходила разная монета. Даже арабская! Также в Смоленске было очень развито слесарное и кузнечное дело, люди создавали ювелирные украшения и др. Думаю, глаза разбегались бы от такого изобилия изделий на местных рынках
В сочинениях я не очень сильна, но с интернета что-то получилось
Після підкорення Англії нормандським герцогом Вільгельмом Завойовником і його коронації у 1066 р., впродовж наступних декількох століть долі Англії та Франції були тісно пов’язані. Англійські королі, як володарі великих територій у Франції, вважалися васалами французьких королів.
Особливістю розвитку Англії в XI – на початку XIV ст. було формування централізованої держави зі становим представництвом. Посилення королівської влади розпочалося ще за правління Вільгельма І Завойовника (1066-1087 рр.). Зокрема він уперше в середньовічній Європі 1086 р. здійснив перепис населення й земель, а також запровадив поділ країни на графства, очолювані королівськими шерифами.
Правнук Вільгельма І, Генріх ІІ Плантаґенет (1154-1189 рр.), крім Англії, успадкував чимало володінь у Франції. Вони значно збільшилися після одруження Генріха ІІ з герцогинею Алієнорою Аквітанською. У придане він отримав південно-західну Францію, залишаючись при цьому васалом французького короля. Для зміцнення центральної влади Генріх ІІ здійснив декілька реформ. За судовою реформою кожна вільна людина могла за певну плату отримати дозвіл на розгляд своєї справи не в феодальному, а в королівському суді присяжних. За військовою реформою обов’язкова служба рицарів у королівському війську (40 днів на рік) могла бути замінена сплатою “щитових грошей”, за які утримувалися найманці. За лісовою реформою усі ліси Англії оголошувалися власністю короля, який мав необмежені права на користування ними.
По смерті Генріха ІІ престол успадкував його син Річард І Левове Серце (1189-1199 рр.). Він був блискучим полководцем, талановитим поетом і музикантом, але досить поганим королем. За все своє правління він провів в Англії лише кілька місяців. Бажання здобути славу непереможного рицаря штовхало Річарда до участі в хрестових походах і війнах проти Франції. У цей час Англією замість нього правив королівський намісник.
я отримала за це ів