Задание 3
Используя текст и знания по теме , определите ключевые слова относящиеся к данной теме
Как изнестно, кочевой маршрут рода ада был одним из самых протяженных с юга на север. Однако царские
оллати запретили казахам-адаевцам пользоваться 16
. Несмотря на то, что новое
положение на Мангыстау вводилось с 1870 г., от алаевцев потребовали уплаты податей и сборов за
17.
- 40 000 кибиток рода адай должны были уплатить 18.
руб. Поводом к восстанию послужили угрозы пристава Рукинан его попытки с войск и казаков
притулить алленцев принять "Положенне". 19.
- пристав Мангыстауского края подполковник
Руки с 36-io казаками, 4-мя офицерами, переводчиком Бекмет улы, бием Майулы и группой из 60-ти
человек выступили в Сте, чтобы 20.
. Рукин имел сведения о том, что в
районе полуострова Бозашы (Бузачи) восставших казахов числом до 200 человек возглавляют
21.
и 22.
Вест о разгроме отряла Рукина послужила, сигналом к началу широкого освободительного движения. Кочев-
шков поддержали другие социальные группы. К движению примкнули взбунтовавшиеся рыбаки и рабочие
рабных промыслов. 5 апреля восставшие атаковали 23.
сожгли маяки. Из отобранных лодок повстанцы создали нечто вроде
"рлотилии". Разгромлн Нижнее укрепление с запасом продовольствия для гарнизона. Только применение
Тарскими ножками артиллерии вынудило восставших отступить от форта. В мае с Кавказа прибыло новое
подкрепление: батальон Апшеронского полка, 2 стрелковые роты, несколько рот линейного батальона, 4 роты
Нестанского полка. 2 роты терских казаков при 4-х орудиях. Восстание было подавлено. Царские сатрапы
по главе с Оренбургским генерал-губернатором Н.А.Крыжановс- ким рьяно выполняли распоряжение
лоеного министра России 25.
- "примерно наказать мятежников".
Серпень 1914 р. виявився переломним у житті українського народу. Вибух Першої світової війни, частиною якої була війна між Росією та Австро - Угорщиною, державами, що володіли українськими землями, пробудив надії багатьох українців на можливість розв'язання українського національного питання.
Объяснение:
Сою́з ви́зволення Украї́ни (СВУ) — політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня 1914 р., головною метою якої було проголошення самостійності та соборності України. За головне завдання ця організація ставила собі проголошення соборності та самостійності України та сприяння поразці Російської Імперії заради відродження незалежності Української держави. Переважно СВУ був створений політичними емігрантами з Наддніпрянської України. Його головою був член УСДРП Дмитро Донцов.
Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, що перебували під російським пануванням. Своєю метою СВУ проголосив боротьбу за самостійність України, використовуючи для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.
Більшість членів СВУ були наддніпрянськими соціалістами, що опинилися на австрійській території внаслідок репресій російського царату в період столипінської реакції. Діяльністю СВУ керувала президія у складі: Олександр Скоропис-Йолтуховський, Володимир Дорошенко, Андрій Жук, Маркіян Меленевський (на початку СВУ очолювали Дмитро Донцов і Микола Залізняк), якій допомагали галицькі і буковинські діячі різних ділянок (Степан та Роман Смаль-Стоцькі, Василь Сімович, Михайло Возняк, Богдан Лепкий, Михайло Лозинський, Лев Ганкевич, Іван Крип'якевич, Степан Рудницький та ін.).
Також робота СВУ сприяла поліпшенню матеріального стану військовополонених, відкриття в концтаборах бібліотек, шкіл грамотності, церков, читалень, кооперативних крамниць, оркестрів, хорів, курсів української літератури й історії України. У кожному таборі завдяки Союзу видавалися українські газети. Усе це робилося задля плекання української свідомості тих, хто перебував у таборах.
З австрійського боку СВУ опікувалося Міністерством зовнішніх справ, але з 1915 року справа дійшла до політичних розходжень і австрійське Міністерство обмежило фінансову до СВУ, який відтоді зосередив свою діяльність більше на території Німеччини.
СВУ розгорнув широку інформативно-представницьку діяльність у центральних та нейтральних державах Європи, оскільки мав своїх представників у Німеччині.