Задание № 2 Прочитайте и проанализируйте текст 1 и текст 2. Вставьте пропуски и сделайте вывод о причинах завоевательных походов монголо- татар.
Текст 1- « …В то же время захватнические планы Чингисхана были связаны с особенностями хозяйства его державы. Его основу составляло развитое кочевое скотоводство. Это вынуждало монголов постоянно передвигаться по степям в поисках новых пастбищ для десятков тысяч лошадей. Но не менее важным было наличие огромной армии. Содержать которую не смог бы ни один правитель. Она должна была обеспечивать себя сама путём непрерывных войн с соседями и захвата военной добычи. Монгольская армия была не только многочисленной, но и чётко организованной, прекрасно вооружённой…»
Текст 2- «…В 1227 году держава Чингисхана была поделена между его сыновьями на несколько больших территорий- улусов. Западный улус был предназначен старшему Джучи. Он от Иртыша на востоке до «последнего моря» на западе. То есть по замыслу Чингисхана, к улусу Джучи была отнесена вся Европа. Но её нужно было ещё покорить. После смерти Чингисхана завоевание Европы стало ближайшей целью монголов. Их военная мощь значительно превосходила силы русских княжеств и их соседе
Причины завоевательных походов.
1. Наличие огромной армии, которая должна была самостоятельно себя содержать.
2. Поиск новых новых пастбищ для десятков тысяч лошадей
3. Стремление ………………………к обогащению.
4. Желание……………………………………………………………..
У цю епоху сформувались деякі такі засади та елементи європ. життя. Йдеться перш за все про формування основ індустр. суспільства. Епоха охоплює ХVІІ-ХІХ ст. Проте філософія цього періоду завершується І третиною ХІХ ст., що є прикладом випереджаючого розвитку дух. процесів порівняно із політ. та соціально-економічних, що свідчить про творчий характер людс. мислення. За соц. змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин. Паралельно із змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках: розриваються колишні зв’язки особистої залежності людини від людини, зникає “велика сім’я”, а натомість з’являється вільний, автономний індивід. В цей час вже завершується епоха географічних відкриттів, але породжений нею тип активної самодіяльної особистості не лише не зникає, а знаходить все нові сфери прикладення своєї активності. Розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної динаміки привели до швидкого розвитку наукового знання. З’являється перша завершена та експериментально підтверджувана наукова теорія – механіка І.Ньютона. Вплив її на життя був колосальний, адже це вперше людина спродукувала такий інтелектуальний витвір, який дозволяв отримувати точні та незаперечні практичні результати. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що виник “механістичний” світогляд. Відбулись суттєві зрушення і в інших сферах духовного життя: з’являється мистецтво в його сучасному розумінні, тобто мистецтво світське, автономне; народжуються роман як літературний жанр, опера, сучасний театр, архітектура масових забудов, промислова архітектура; виникають Академії наук, з’являються перші газети та часописи, у тому числі – і наукові, з’являється міський транспорт. Все це приводить до того, що індивід постає основним суб’єктом життєдіяльності. Показовою для епохи стає фігура Робінзона–персонажа твору Дж.Свіфта, бо ця людина на ділі продемонструвала, як це можна зробити. Індивід спирається тепер у своїй здатності наодинці вибудовувати власне життя на свою діяльну активність. Індивід спирається тепер на мислення “здорового глузду”, яке включає у свій зміст два непорушні моменти: опору на факти та ясну, чітку і зрозумілу логіку. Все це знайшло своє виявлення у новому світогляді: світ тепер розглядається людиною як об’єкт, на який спрямовується людська активність, а сама людина – як суб’єкт, світ постає в якості надскладного механізму, типовим взірцем якого був механічний годинник. Природа тепер поділяється на живу та неживу, але і та, і інша є лише основою для росту людської могутності. Діяльність людей починають розглядати не як колообіг подій, де немає ні початку, ні кінця, а як розвиток від примітивних до досконаліших форм існування суспільства. Ці питання досліджували філософ Д.Віко, учений Ж.Тюрго, філософ Й.Г.Гердер. Зміна ідей про суспільний розвиток у думках цих учених ішла від погляду на історію як колообіг 3 епох – божественної, героїчної. Знаряддям досягнення свободи є знання. Відбуваються відчутні зміни і у розвитку філософії.
Объяснение: