Заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Володимира Охримовича, В'ячеслава Будзиновського, Євгена Левицького, Теофіла Окуневського, Теодора Савойки.
Керівне «ядро» УНДП — «Народний комітет».[1]
Програма партії містила вимоги: демократизації політичного життя в Австро-Угорщині з використанням легальних парламентських засобів; рівноправ'я українського і польського населення в Галичині; створення українського Коронного краю; запровадження прогресивного податку, захист інтересів селян (викуп великих земельних володінь і наділення селян землею).
Окрім того, у своїй програмі партія ставила завдання здобуття культурної, економічної та політичної самостійності українського народу, підтримки українського руху в Російській імперії, пробудження національної свідомості в українців Закарпаття, утворення з руської частини Галичини і Буковини однієї національної провінції з власною адміністрацією і сеймом.
Вищий орган партії — Народний комітет, який очолював Юліан Романчук.
Органом партії був тижневик «Свобода», на її політичній платформі стояли «Діло» та «Буковина».
Домінувала в національному житті Галичини й Буковини, вела успішну боротьбу з москвофільством, відіграла важливу роль у створенні ЗУНР.
На партійному з'їзді 28 березня 1919 року в Станиславові перейменована на Українську трудову партію.
1925 року увійшла до Українського національного демократичного об'єднання (УНДО).
Мы - молодое поколение, и от нас зависит будущее страны. современное общество нуждается в ответственных людях, которые серьезно относятся к самим себе, своему окружению и к своему развитию. пускай сейчас я учусь в 8 классе, но уже задумываюсь о том, какой будет моя будущая жизнь, какую профессию я выберу. можно, конечно, получить высшее образование и работать в государственном учреждении, а можно стать предпринимателем и начать свой бизнес. многие спорят: каждый ли может стать предпринимателем или для этого необходимы особые желания и талант? одни , что каждый, другие уверены, что это - состояние души, и лишь каждый десятый может стать предпринимателем. лично я убеждена, что предпринимателем может стать любой человек. только у одного - талант, и его знает весь мир, другой - трудолюбив, и его знает весь город, третий — ленив и безволен, поэтому бизнес у него никак не идет. быть предпринимателем - тяжелый труд. он всегда на работе, все двадцать четыре часа думает о своем бизнесе. если, конечно, это настоящий предприниматель. в будущем я бы хотела связать свою судьбу с предпринимательством. моя мечта - открыть свой бизнес в сфере обслуживания. в моем представлении это был бы торговый развлекательный комплекс, в котором бы разместились кинотеатр, кафе, магазины. я хотела бы построить его в своем родном поселке, потому что у нас нет мест, куда можно было бы сходить в выходные дни. в моем торговом развлекательном комплексе человек любого возраста смог бы найти себе занятие. для детей я бы открыла комнату игр, где они под присмотром опытных воспитателей могли бы играть, принимать участие в различных конкурсах, смотреть увлекательные мультфильмы. подростки тоже смогли бы найти себе развлечение по душе. например, посмотреть кинофильм, послушать хорошую музыку, поиграть в боулинг, посидеть с друзьями в интернет- кафе. а родители в это время имели бы возможность сходить в магазин, встретиться со своими друзьями, коллегами или развлечься, играя в бильярд или боулинг. я думаю, для того, чтобы моя мечта осуществилась, надо быть энергичным, упорным и целеустремленным человеком. создавая собственное предприятие, нужно понимать, что можно не только пользоваться благами, которые сулить созданный тобою бизнес, но и нести всю полноту ответственности за его развитие, рост и выживание.
Объяснение:
Заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Володимира Охримовича, В'ячеслава Будзиновського, Євгена Левицького, Теофіла Окуневського, Теодора Савойки.
Керівне «ядро» УНДП — «Народний комітет».[1]
Програма партії містила вимоги: демократизації політичного життя в Австро-Угорщині з використанням легальних парламентських засобів; рівноправ'я українського і польського населення в Галичині; створення українського Коронного краю; запровадження прогресивного податку, захист інтересів селян (викуп великих земельних володінь і наділення селян землею).
Окрім того, у своїй програмі партія ставила завдання здобуття культурної, економічної та політичної самостійності українського народу, підтримки українського руху в Російській імперії, пробудження національної свідомості в українців Закарпаття, утворення з руської частини Галичини і Буковини однієї національної провінції з власною адміністрацією і сеймом.
Вищий орган партії — Народний комітет, який очолював Юліан Романчук.
Органом партії був тижневик «Свобода», на її політичній платформі стояли «Діло» та «Буковина».
Домінувала в національному житті Галичини й Буковини, вела успішну боротьбу з москвофільством, відіграла важливу роль у створенні ЗУНР.
На партійному з'їзді 28 березня 1919 року в Станиславові перейменована на Українську трудову партію.
1925 року увійшла до Українського національного демократичного об'єднання (УНДО).