Задание 1. Прочитайте § 19 п.1. Дайте ответ на во Кто относился к сословию бояр?
2)Как изменилось положение дворянского сословия?
3)Когда завершилось полное закрепощение крестьян?
4) Что такое местничество?
5) В каком году система местничества была отменена?
Задание 2. Прочитайте § 19 п.2. Дайте ответ на во Какие крестьяне относились к владельческим?
2) Какие крестьяне относились к черносошным?
3)Какие повинности несли владельческие крестьяне?
4) Какие повинности несли черносошные крестьяне?
5) Кто такие холопы? Как изменилось их положение в XVII веке?
6) Какая новая система налогообложения была введена в XVII веке?

Задание 3. Прочитайте § 19 п.3. Дайте ответ на во Кто составлял население белых слобод?
2)Какими привилегиями пользовались их жители?

Задание 4. Прочитайте § 19 п.5. Дайте ответ на во Какие экономические выгоды давло казачество государству?

Липнева революція.

1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.

2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.

3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».

4)Основні події

27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.

28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.

29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.

5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.

6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.

Бельгійська революція.

1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.

2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.

3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.

4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.

5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.

Официальная народность

1.Представители?

Николай Первый, С. Уваров, М. Погодин, С. Шевырев – как представители профессуры, Ф. Булгарин и Греч – как представители журналистики; Загоскин и Кукольник как представители литературы; и все (белое и черное) духовенство.

2.Отношение к самодержавию?

Два термина: «царь» и «страна» являются равными, едиными и неотъемлемыми для мировоззрения народа. Одно нельзя отделить от другого. Царь есть страна, а страна есть царь. И не президент или парламент, а исключительно царь.

3.Наилучший государственный строй?

Единственная возможная форма правления – самодержавие, то бишь монархия. Причем монархия не должна иметь ограниченный характер. Во главе такого государства всегда должен быть царь, политика и действия которого не могут поддаваться критике. – То есть абсолютная монархия.

4.Отношение к крепостному праву?

По теории официальной народности Уварова, крепостное право является нормальным естественным явлением, которое имеет исторический контекст, а значит было присуще обществу всегда. Крепостное право является своеобразным институтом, который защищает крестьян.

5.Отношение к преобразованиям Петра I?

Преобразования Петра 1 чужды российской культуре. Теория официальной народности требует возвращения к исконно российским истокам, то есть к народности.

6.Отношение к крестьянской общине?

Это очень важный элемент структуры общества, на котором основывается не только социум, но также культура России. Дальнейшее развитие России также должно строиться на этом.

7.Отношение к влиянию Запада?

Конечно, отношение к влиянию Запада у теории и ее сочувствующих негативное. По их мнению, западная культура есть борьба сословий и ненависть.