Зіставте захоплення в 1938 р. Німеччиною Австрії з уторгненням у 2014 р. Росії до України й окупацією українського Криму й окремих районів на сході України. Що спільного та відмінного в загарбницьких методах нацистської Німеччини й Росії?
3. Британський міністр С. Гор у період загострення «судетської проблеми» заявив: «Потрібно кинути собаці кістку, щоб він хоч на якийсь час перестав гавкати». Кого міністр мав на увазі та як називають політику з таким світоглядом?
4. На що розраховували Велика Британія та Франція, підписуючи Мюнхенський пакт, і як на ці сподівання вплинула окупація Німеччиною Чехословаччини?
5. Чому, на Вашу думку, переговори між СРСР, Великою Британією та Францією про створення системи колективної безпеки в Європі закінчилися провалом?
6. Які цілі ставили перед собою Й. Сталін та А. Гітлер, укладаючи пакт про ненапад? Чи сприяла ця угода збереженню миру?
7. У радянській та німецькій пресі був надрукований лише текст пакту без додаткового протоколу. Як Ви вважаєте, чому?
Основные события войны за независимость США 1775 – 1783 годы:
• Сражение при Лексингтоне и Конкорде – одно из первых сражений в рамках Бостонской кампании, с которого и началась война за независимость.
• 10 мая 1775 года – Второй Континентальный конгресс 13 колоний в Филадельфии, где была подана петиция Георгу Третьему и была начата мобилизация ополчения, которое возглавил Вашингтон
• Сражение при Квебеке – битва в рамках вторжение в Канаду, где боролись ополчения Нью-Йорка и провинции Квебек
• Переговоры депутатов Конгресса и генерала Хау, которые характеризуют собой Конференцию на Статен-Айленде – продолжение боевых действий
• 25 декабря 1776 года – форсирование Делавэра – был разбит британский отряд, что позволило отстоять Нью-Джерси
• Экспедиция Бургойна из Квебека 177 года – был отбит форт Тикондерога, осажден форт Стенвикс
• Сражение при Саратоге – поворотный момент войны, когда удача была на стороне повстанцев
• 4 июля 1776 года – принятие Декларации независимости США
• 1781 год – капитуляция британского генерала Корнуоллиса под давлением 20тысячной франко-американской армии
• 1781-1782 годы – сражение у островов Всех Святых
• 20 июня 1783 год – сражение у Куддалора – это было последнее сражение между британским флотом и французским флотом
Объяснение:
Эти и другие события тому, что Великобритания потеряла основные войска в Северной Америке, и ей пришлось признать независимость США.
Поширення у всій католицькій Європі вимог реформи церкви на чеському ґрунті отримало розвиток у творах професора Празького університету Яна Гуса (1369-1415 pp.). Він був деканом і ректором університету, але всенародну славу йому принесла не наукова та навчальна діяльність, а проповіді у Віфлеємській каплиці. Він вимагав секуляризації церковного майна, ліквідації особливих привілеїв духовенства, викривав його хиби. Чеська церква тоді знаходилася в занепаді. Багато священиків головну мету життя вбачали в гонитві за золотом, грали в кості та карти, влаштовували гулянки з танцями, продавали церковні посади, встановлювали високі побори за здійснення церковних обрядів.
Гуса відлучили від церкви і змусили покинути Прагу. У 1415 р. почався публічний процес над Гусом. Він уміло захищався, сам протистояв цілому собору єпископів. Формально його вина не була доведена. Спочатку члени собору готові були обмежитися довічним ув'язненням, якщо Гус покається, але він відмовився і був засуджений як єретик до спалення на вогнищі, що відбулося в липні 1415 р. Страта Яна Гуса викликала бурю незадоволення в Чехії, де це сприйняли як образу нації. Вчення Гуса набуло прибічників у різних верствах населення: серед дворян, міщан, селян. У 1419 р. помер чеський король Вацлав, який не мав спадкоємців. Сигізмунд — брат Вацлава мав стати його наступником (він був імператором Священної Римської імперії), але його підступна поведінка під час процесу над Г^сом (він обіцяв йому захист) викликала протест проти його кандидатури в Чехії.
У 1419 р. в країні почалася громадянська війна між католицьким і гуситським таборами. Самі гусити розділялися на дві групи. До першої належали помірковані (чашники), до яких входили великі феодали, заможні бюргери. Вони вимагали секуляризації церковного майна і підпорядкування традиційної церковної організації світським станам. Чашниками їх називали тому, що вони вимагали причащати мирян не лише хлібом, як раніше, але й вином з чаші (це дозволялося лише духовенству), тобто формального зрівняння з духовенством в одному з обрядів.
Прибічники радикального напряму називалися таборитами (за назвою їх центру — міста Табор). У їх лавах були бюргери, міський плебс, дрібне лицарство, селяни. Таборити не визнавали жодних таїнств, крім хрещення та причастя, наполягали на тому, щоб богослужіння велося лише чеською мовою, визнавали за всіма мирянами право проповідувати Євангеліє та пояснювати його зміст. Вони не шанували ніяких святих, окрім Христа, вважали зайвими молитви за мертвих, відкидали сповідь, церковні прикраси, проголошували скасування станових привілеїв. Рух гуситів мав і національну спрямованість — проти німецького засилля.
Для управління таборити обрали свого єпископа та чотирьох гетьманів, серед яких виділявся Ян Жижка. Щоб протистояти ударам лицарської кінноти, Жижка шикував своїх воїнів глибокими рядами і захищав свої колони рядами возів, які поєднувались залізними ланцюгами і покривалися дошками (табір). За цими «пересувними стінами» ховалися стрільці та легка артилерія.