ІЗ ПОСТАНОВИ ПАПСЬКОГО ЛЕГАТА ПРО СТУДЕНТІВ І МАГІСТРІВ ПАРИЗЬКОЇ ШКОЛИ (1215 Р.)
Хай ніхто не читає лекцій із вільних мистецтв, якщо не досяг двадцяти одного року і не принаймні протягом шести років усіх основних книг.
Нехай кожен обіцяє, що буде вчитися щонайменше протягом двох років, якщо тільки цьому не завадить серйозна причина, про що він повинен заявити публічно або перед екзаменатором. І він не повинен заплямувати себе безчесним вчинком.
Коли хто-небудь підготувався до того, щоб вчити, він має бути екзаменований згідно з формою, яка міститься в... рішенні єпископа Парижа...
Ті, хто в склав іспит, повинні викладати у звичайних школах книги Арістотеля за старою та новою діалектикою ... Ніхто не повинен читати по книгах Арістотеля «Метафізика» і з філософії природи або читати «Суми...» за цими книгами...
Ніхто не повинен влаштовувати бенкетів ... на зборах магістрів і диспутах хлопчиків та юнаків. Але кожен може за до себе друзів і товаришів, але щоб їх не було дуже багато. Підношення одягу, або інших речей, як це заведено, або навіть більше, ми всіляко заохочуємо, особливо щодо бідних.
Ніхто з магістрів, що навчають вільних мистецтв, не повинен мати більше ніж одну мантію чорного кольору, яка спускається до п’ят... Ніхто не може носити під мантією черевики з оздобленням...
Якщо помре магістр мистецтв або богослов’я, всім магістрам належить не спати всю ніч. Кожен із них особисто читає Псалтир або забезпечує іншим його читання. Кожен має бути присутнім у церкві, де до півночі або більшу частину ночі йде служба, якщо тільки цьому не завадить серйозна причина. У день поховання не можна проводити лекції і диспути...
Кожен магістр повинен мати право суду щодо своїх учнів...
Ніхто не отримує дозволу вчити від канцлера або іншої особи за гроші, або шляхом обіцянки, або шляхом будь-якої іншої угоди...
Щодо богословів ми наказуємо, що ніхто в Парижі не може викладати богослов’я, якщо він не досяг тридцяти п’яти років, не навчався протягом восьми років і не всіх необхідних книг...
Ніхто не допускається в Парижі до навчання або до виступів із проповіддю, якщо не є людиною гідного життя і досить обізнаним у своїй науці. Ніхто в Парижі не може вважатися студентом, якщо він не має певного вчителя.
Запитання до документа
1. Поясніть, чому саме папський легат регламентує діяльність Паризького університету.
2. Які сфери життя студентів регламентує легат?
3. Чим це було зумовлено?
4. Висловіть припущення щодо того, які правила порушували студенти.
Бунт начался, казалось бы, с мелочи. Возвращаясь с богомолья из Троицко-Сергиевской лавры, молодой царь Алексей Михайлович был облеплен челобитчиками, просившими царя сместить с должности начальника Земской управы Л. С. Плещеева, мотивируя это желание несправедливостью Леонтия Степановича: тем, что он брал взятки, творил несправедливый суд, но со стороны государя не произошло никаких ответных действий. Тогда жалобщики решили обратиться к царице, но это тоже ничего не дало: стража разогнала людей. Некоторые были арестованы. На следующий день царь устроил крестный ход но и тут появились жалобщики требовавшие освободить арестованных первого числа челобитчиков и всё-таки решить вопрос со случаями мздоимства. Царь попросил разъяснений по этому делу своего “дядьку” и родственника - боярина Бориса Ивановича Морозова.
На следующий день бунта к царским ослушникам присоединились подневольные люди. Они потребовали выдачи бояр-мздоимцев: Б. Морозова, Л. Плещеева, П. Траханионова, Н. Чистого.
Эти чиновники опираясь на власть особо приближенного к царю И. Д. Милославского, угнетали москвичей. Они “творили несправедливый суд” , брали взятки. На третий день “соляного” бунта “чернью” было разгромлено около семидесяти дворов особо ненавистных дворян. Одного из бояр (Назария Чистого) - инициатора введения огромного налога на соль “чернь” избила и изрубила на куски.
После этого случая царь был вынужден обратиться к духовенству и оппозиции к морозовской придворной клике. Была выслана новая депутация бояр, возглавил которую Никита Иванович Романов - родственник царя Алексея Михайловича. . В результате был договор о выдаче Плещеева и Траханионова, которого царь еще в самом начале бунта назначил воеводой в один из провинциальных городков. Иначе дело обстояло с Плещеевым: его в тот же день казнили на Красной площади и выдали его голову толпе. После этого в Москве возник пожар, в результате которого выгорела половина Москвы. Говорили, что пожар устроили люди Морозова дабы отвлечь народ от бунта. Продолжались требования о выдаче Траханионова; власти решили пожертвовать им лишь бы прекратить мятеж. Были посланы стрельцы в тот город, где воеводствовал сам Траханионов. Четвертого июня тысяча шестьсот сорок восьмого года боярина также казнили. Теперь взгляд бунтовщиков приковал боярин Морозов. Но царь решил не жертвовать столь “ценным” человеком и Морозова сослали в Кирилло-Белозерский монастырь с тем, чтобы вернуть его как только бунт утихнет, но боярин будет настолько напуган бунтом, что уже никогда не будет принимать активное участие в государственных делах.
Шестнадцатого июля был созван Земский собор, решивший принять ряд новых законов. В январе тысяча шестьсот сорок девятого года было утверждено Соборное Уложение. Вот результат “соляного” бунта: правда восторжествовала, народные обидчики наказаны и в довершение ко всему - принято Соборное Уложение, которое было призвано облегчить народную долю и избавить управленческий аппарат от коррупции.
Пример: Жрецы искусства.
СТАТУЯ, -и, ж. Скульптурное (обычно в полный рост или более) изображение человека, животного, реже - фантастического существа. Мраморная, бронзовая с. С. грифона, сфинкса. Конная с. (изображение всадника). С. на постаменте. Как с. стоит кто-н. (совершенно неподвижно). II прил. статуарный, -ая, -ое (спец.)ХРАМ, -а, м. 1. Здание для богослужения, церковь. Древнерусские храмы. Буддийский х. 2. перен. Место служения науке, искусству, высоким помыслам (высок.). X. науки. * Дорога к храму (высок.) - путь к вере, к Богу. II прил. крайний, -ая, oое (к 1 знач.) и храмовой, -ая, -ое (к 1 знач.). * Храмовой праздник - праздник..
Статуя-это основной вид круглой скульптуры,предстовляющее собой трёхмерное изображение человеческой фигуры или животного!
Саркофаг-это резной каменный гроб!
Мумия-это сохранённое бальзомированием тело!