Заданную тему нужно трактовать немного по- другому. Необходимо писать о культе амфоры. Она и есть древнегреческая "бочка". Никакого религиозного культа небыло. Мы не найдём в греческом пантеоне богов, которые отвечали за бочки. Однако было другое. Вместилище у большинства народов связано с культом женщины. Женщина хранит семью, вынашивает и рождает детей, наконец женщина доставляет эстетическое удовольствие своей красотой. Всё это можно проследить у греков с их "бочками". Итак, начнём. 1. Амфора состояла из горлышка, ручек, туловища, ножки. Причём туловище было полным, а не худым. Здесь прямая аналогия с женским телом.Причём с телом беременной,то есть плодородной, производящей изобилие женщиной. 2. Амфоры у греков часто расписывались, также прямая аналогия с женской красотой, украшениями, эстетическим удовольствием. 3. Амфоры использовались для праха и для захоронения детей. Опять же символика смерти, наряду с символом жизни это тоже женская символика. 4. Амфоры служили мерой.Так греческая амфора была эталоном меры - таланта. Склонность женщин оценивать известна у многих народов. 5. Амфоры служили и для жилья и убежища. Известен миф о Геракле, где царь которому он служил прятался при его появлении в зарытой в землю амфоре.Убежище, желание скрыться, свернуться от страха и отойти под покровительство матери. Так же о женщине. 6. Наконец амфоры вручали победителям в состязаниях. Есть аналогия с войной, когда победителю достаётся имущество побеждённого в том числе и женщины. Вспомнить хотя бы Троянскую войну. Греческая культура известна своим пристальным вниманием к человеку. Человек для неё мера всех вещей. Как следует из приведённых доводов, даже предметы материальной культуры несут смысловую нагрузку. Таковы и греческие "бочки" - амфоры.
оро́ль дани́ло і або дани́ло га́лицький[6], (давньорус. данило романовичъ; 1201 — 1264) — руський великий князь та король з династії романовичів, правитель галицько-волинського князівства, якого вважають національним героєм україни.
князь волинський (1238—1264), галицький (1238—1264), київський (1240), король русі (з грудня 1253/січня 1254). син князя романа великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора ісаака іі ангела — єфросинії-анни. належить до старшої на русі гілки роду мономаховичів, династії романовичів (рюриковичів).
після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував галицько-волинську державу, створену його батьком романом великим. з перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. за його правління побудовано холм, львів, крем'янець, данилів, стіжок, відновлено дорогочин. переніс столицю галицько-волинського князівства з галича до холму.
час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення галицько-волинської держави. маючи кордони по карпатах, дніпру та дунаю, за його правління вона стала найбільшою державою європи. сподіваючись на західних союзників у боротьбі із золотою ордою, прийняв від папи римського інокентія iv 1253 року пропозицію коронації і став королем всієї русі.
Вместилище у большинства народов связано с культом женщины. Женщина хранит семью, вынашивает и рождает детей, наконец женщина доставляет эстетическое удовольствие своей красотой. Всё это можно проследить у греков с их "бочками". Итак, начнём.
1. Амфора состояла из горлышка, ручек, туловища, ножки. Причём туловище было полным, а не худым. Здесь прямая аналогия с женским телом.Причём с телом беременной,то есть плодородной, производящей изобилие женщиной.
2. Амфоры у греков часто расписывались, также прямая аналогия с женской красотой, украшениями, эстетическим удовольствием.
3. Амфоры использовались для праха и для захоронения детей. Опять же символика смерти, наряду с символом жизни это тоже женская символика.
4. Амфоры служили мерой.Так греческая амфора была эталоном меры - таланта. Склонность женщин оценивать известна у многих народов.
5. Амфоры служили и для жилья и убежища. Известен миф о Геракле, где царь которому он служил прятался при его появлении в зарытой в землю амфоре.Убежище, желание скрыться, свернуться от страха и отойти под покровительство матери. Так же о женщине.
6. Наконец амфоры вручали победителям в состязаниях. Есть аналогия с войной, когда победителю достаётся имущество побеждённого в том числе и женщины. Вспомнить хотя бы Троянскую войну.
Греческая культура известна своим пристальным вниманием к человеку. Человек для неё мера всех вещей. Как следует из приведённых доводов, даже предметы материальной культуры несут смысловую нагрузку. Таковы и греческие "бочки" - амфоры.
оро́ль дани́ло і або дани́ло га́лицький[6], (давньорус. данило романовичъ; 1201 — 1264) — руський великий князь та король з династії романовичів, правитель галицько-волинського князівства, якого вважають національним героєм україни.
князь волинський (1238—1264), галицький (1238—1264), київський (1240), король русі (з грудня 1253/січня 1254). син князя романа великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора ісаака іі ангела — єфросинії-анни. належить до старшої на русі гілки роду мономаховичів, династії романовичів (рюриковичів).
після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував галицько-волинську державу, створену його батьком романом великим. з перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. за його правління побудовано холм, львів, крем'янець, данилів, стіжок, відновлено дорогочин. переніс столицю галицько-волинського князівства з галича до холму.
час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення галицько-волинської держави. маючи кордони по карпатах, дніпру та дунаю, за його правління вона стала найбільшою державою європи. сподіваючись на західних союзників у боротьбі із золотою ордою, прийняв від папи римського інокентія iv 1253 року пропозицію коронації і став королем всієї русі.
певний час був васалом золотої орди.