Ганниба́л (247—183 до н. э.) — карфагенский полководец. Считается одним из величайших полководцев и государственных деятелей древности. Был заклятым врагом Римской республики и последним значимым лидером Карфагена перед его падением в серии Пунических войн.
Ганнибал родился в 247 году до н. э. в семье карфагенского полководца Гамилькара Барки. В возрасте девяти лет дал клятву быть врагом Рима. Став главнокомандующим карфагенскими войсками в Испании, развязал вторую Пуническую войну, напав на Сагунт. В 218 году до н. э. вторгся в Италию и нанёс римлянам несколько поражений, в том числе при Каннах. Но римляне сумели перехватить инициативу и перейти в наступление в Испании, а затем и в Африке. Вызванный на Карфагену в Африку, Ганнибал потерпел поражение при Заме, после которого Карфаген был вынужден заключить мир с Римом. В 196 году до н. э. был обвинён в антиримских настроениях и ушёл в изгнание. Покончил жизнь самоубийством в 183 году до н. э., не желая сдаваться римлянам.
Ганнибал считается одним из величайших военных стратегов в истории Европы, а также одним из величайших полководцев древности, наряду с Александром Македонским, Юлием Цезарем, Сципионом Африканским и Пирром Эпирским. Военный историк Теодор Айро Додж даже назвал Ганнибала «отцом стратегии», так как его враги, римляне, заимствовали у него некоторые элементы его стратегии[1]. Такая оценка создала ему высокую репутацию в современном мире, он считается великим стратегом, наряду с Наполеоном Бонапартом.
Промислова революція почалася у Великій Британії наприкінці XVIII століття і прийняла всеосяжний характер у першій половині XIX століття, охопивши потім також інші країни Європи та Америки.
У період XVII століття Англія почала обганяти світового лідера Голландію за темпами зростання капіталістичних мануфактур, а згодом й у світовій торгівлі та колоніальній економіці. До середини XVIII століття Англія стає провідною капіталістичною країною. За рівнем економічного розвитку вона перевершила інші європейські країни, маючи усі потрібні передумови для вступу на новий щабель суспільно-економічного розвитку — велике машинне виробництво.
Промислова революція супроводжувалася виробничою революцією в сільському господарстві, яка призвела до радикального зростання продуктивності землі та праці в аграрному секторі. Саме виробнича революція в сільському господарстві забезпечила можливість переміщення значних мас населення з аграрного сектора в індустріальний.
Ганниба́л (247—183 до н. э.) — карфагенский полководец. Считается одним из величайших полководцев и государственных деятелей древности. Был заклятым врагом Римской республики и последним значимым лидером Карфагена перед его падением в серии Пунических войн.
Ганнибал родился в 247 году до н. э. в семье карфагенского полководца Гамилькара Барки. В возрасте девяти лет дал клятву быть врагом Рима. Став главнокомандующим карфагенскими войсками в Испании, развязал вторую Пуническую войну, напав на Сагунт. В 218 году до н. э. вторгся в Италию и нанёс римлянам несколько поражений, в том числе при Каннах. Но римляне сумели перехватить инициативу и перейти в наступление в Испании, а затем и в Африке. Вызванный на Карфагену в Африку, Ганнибал потерпел поражение при Заме, после которого Карфаген был вынужден заключить мир с Римом. В 196 году до н. э. был обвинён в антиримских настроениях и ушёл в изгнание. Покончил жизнь самоубийством в 183 году до н. э., не желая сдаваться римлянам.
Ганнибал считается одним из величайших военных стратегов в истории Европы, а также одним из величайших полководцев древности, наряду с Александром Македонским, Юлием Цезарем, Сципионом Африканским и Пирром Эпирским. Военный историк Теодор Айро Додж даже назвал Ганнибала «отцом стратегии», так как его враги, римляне, заимствовали у него некоторые элементы его стратегии[1]. Такая оценка создала ему высокую репутацию в современном мире, он считается великим стратегом, наряду с Наполеоном Бонапартом.
Промислова революція почалася у Великій Британії наприкінці XVIII століття і прийняла всеосяжний характер у першій половині XIX століття, охопивши потім також інші країни Європи та Америки.
У період XVII століття Англія почала обганяти світового лідера Голландію за темпами зростання капіталістичних мануфактур, а згодом й у світовій торгівлі та колоніальній економіці. До середини XVIII століття Англія стає провідною капіталістичною країною. За рівнем економічного розвитку вона перевершила інші європейські країни, маючи усі потрібні передумови для вступу на новий щабель суспільно-економічного розвитку — велике машинне виробництво.
Промислова революція супроводжувалася виробничою революцією в сільському господарстві, яка призвела до радикального зростання продуктивності землі та праці в аграрному секторі. Саме виробнича революція в сільському господарстві забезпечила можливість переміщення значних мас населення з аграрного сектора в індустріальний.
Объяснение: