А)ну после сметри человек стоял перед Осирисом и клялся , что не крал , не убивал, что был богобоязненым,не грабил и т.п. а вот заповеди Моисея говорили при жизни . заповеди те же самые Не убивай .Не прелюбодействуй.Не кради.Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего и .п.
Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не кошерную пищу.
В) Как можно судить из библейских источников, евреи занимались земледелием и скотоводством. В египетской гробнице даже было найдено изображение евреев-кочевников, пасущих овец. Жили, предположительно или в больших шатрах, или в небольших одноэтажных, глиняных домах. В первую очередь ценности евреев заключались в успешной выдаче дочерей замуж, сохранении скота, большого потомства и сохранения суверенности своего народа и религии.
Умови життя в населених українцями землях імперії Габсбургів характеризувалися одним словом: бідність. Горбистий рельєф та невеликі наділи ускладнювали обробку землі, а постійний гніт польської шляхти доводив селян до повного виснаження. Після того як у результаті поділів Польщі невеличкі й брудні галицькі міста було відрізано від традиційних ринків на Україні, їхня й без того тяжка доля стала ще тяжчою.) Не дивно, що Галичина мала сумну репутацію однієї з найбільш нужденних і відсталих частин імперії.
Величезну більшість західних українців складали селяни-кріпаки, для яких визиск був фактом щоденного життя. За право користуватися убогими земельними наділами вони мусили відробляти на феодала панщину, що сягала п'яти-шести днів на тиждень) Крім того, шляхта нерідко змушувала селян відбувати різні роботи у панських маєтках і вимагала натурального оброку. Підраховано, що панові діставалося десь від половини до третини жалюгідного селянського прибутку. Ніби цього було мало, володарі маєтків систематично експропріювали селянські та громадські землі, залишаючи селянам чимраз менші наділи. Так, якщо середня площа селянського наділу в Східній Галичині у 1819 р. становила 14 акрів, а шляхетського маєтку— 1051 акр, то на 1848 р. відповідно 9,6 та 1400. Отож, Східна Галичина являла собою переконливий зразок суспільства, в якому багаті ставали ще багатшими, а бідні — ще біднішими.
Объяснение:
А)ну после сметри человек стоял перед Осирисом и клялся , что не крал , не убивал, что был богобоязненым,не грабил и т.п. а вот заповеди Моисея говорили при жизни . заповеди те же самые Не убивай .Не прелюбодействуй.Не кради.Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего и .п.
Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не кошерную пищу.
В) Как можно судить из библейских источников, евреи занимались земледелием и скотоводством. В египетской гробнице даже было найдено изображение евреев-кочевников, пасущих овец. Жили, предположительно или в больших шатрах, или в небольших одноэтажных, глиняных домах. В первую очередь ценности евреев заключались в успешной выдаче дочерей замуж, сохранении скота, большого потомства и сохранения суверенности своего народа и религии.
Объяснение:
Умови життя в населених українцями землях імперії Габсбургів характеризувалися одним словом: бідність. Горбистий рельєф та невеликі наділи ускладнювали обробку землі, а постійний гніт польської шляхти доводив селян до повного виснаження. Після того як у результаті поділів Польщі невеличкі й брудні галицькі міста було відрізано від традиційних ринків на Україні, їхня й без того тяжка доля стала ще тяжчою.) Не дивно, що Галичина мала сумну репутацію однієї з найбільш нужденних і відсталих частин імперії.
Величезну більшість західних українців складали селяни-кріпаки, для яких визиск був фактом щоденного життя. За право користуватися убогими земельними наділами вони мусили відробляти на феодала панщину, що сягала п'яти-шести днів на тиждень) Крім того, шляхта нерідко змушувала селян відбувати різні роботи у панських маєтках і вимагала натурального оброку. Підраховано, що панові діставалося десь від половини до третини жалюгідного селянського прибутку. Ніби цього було мало, володарі маєтків систематично експропріювали селянські та громадські землі, залишаючи селянам чимраз менші наділи. Так, якщо середня площа селянського наділу в Східній Галичині у 1819 р. становила 14 акрів, а шляхетського маєтку— 1051 акр, то на 1848 р. відповідно 9,6 та 1400. Отож, Східна Галичина являла собою переконливий зразок суспільства, в якому багаті ставали ще багатшими, а бідні — ще біднішими.