Аид – бог – владыка царства мертвых.антей – герой мифов, великан, сын посейдона и земли геи. земля давала своему сыну силу, которой никто не мог совладать с ним.аполлон – бог солнечного света. греки изображали его в виде прекрасного юноши.арес – бог вероломной войны, сын зевса и геры.асклепий – бог врачебного исскуства, сын аполлона и нимфы коронидыборей — бог северного ветра, сын титанидов астрея (звездного неба) и эос (утренней зари), брат зефира и нота. изображался крылатым, длинноволосым, бородатым, могучим божеством.вакх — одно из имен диониса.гелиос (гелий) — бог солнца, брат селены (богини луны) и эос (утренней зари). в поздней античности отождествлялся с аполлоном, богом солнечного света.гермес — сын зевса и майи, один из самых , многозначных греческих богов. покровитель странников, ремесел, торговли, воров. даром красноречия.гефест — сын зевса и геры, бог огня и кузнечного дела. считался покровителем ремесленников.гипнос — божество сна, сын никты (ночи). его изображали в виде крылатого юноши. дионис (вакх) — бог виноградарства и виноделия, объект целого ряда культов и мистерий. изображался то в виде тучного пожилого мужчины, то в виде юноши с венком из виноградных листьев на голове.загрей - бог плодородия, сын зевса и персефоны.зевс — верховный бог, царь богов и людей.зефир — бог западного ветра.иакх — бог плодородия.кронос — титан, младший сын геи и урана, отец зевса. правил миром богов и людей и был сверг-нут с престола зевсом..мом — сын богини ночи, бог злословия.морфей — один из сыновей гипноса, бог сновидений.нерей — сын геи и понта, кроткий морской бог.нот — бог южного ветра, изображался с бородой и крыльями.океан — титан, сын геи и урана, брат и тефиды и отец всех рек мира. олимпийцы — верховные боги младшего поколения греческих богов во главе с зевсом, обитавшие на вершине горы олимп.пан — лесной бог, сын гермеса и дриопы, козлоногий мужчина с рогами. считался покровите-лем пастухов и мелкого скота.плутон — бог подземного царства, нередко отождествлявшийся с аидом, но в отличие от него, владевший не душами умерших, а богатствами подземного мира.плутос — сын деметры, бог, дарующий людям богатство.понт — одно из старших греческих божеств, порождение геи, бог моря, отец многих титанов и богов. посейдон — один из богов-олимпийцев, брат зевса и аида, властвующий над морской стихией. посейдону были также подвластны земные недра,он повелевал бурями и землетрясениями. протей — морское божество, сын посейдона, покровитель тюленей. обладал даром перевоплощения и пророчества.сатиры — козлоногие существа, демоны плодородия.танатос — олицетворение смерти, брат-близнец гипноса.титаны — поколение греческих богов, предки олимпийцев.тифон — стоглавый дракон, рожденный геей или герой. во время битвы олимпийцев и титанов был повержен зевсом и заключен под вулканом этна на сицилии.тритон — сын посейдона, одно из морских божеств, человек с рыбьим хвостом вместо ног, держащий в руках трезубец и витую раковину - рог.хаос - бесконечное пустое пространство, из которого в начале времен возникли древнейшие боги греческой религии — никта и эреб.хтонические боги — божества подземного мира и плодородия, родственники олимпийцев. к ним относились аид, геката, гермес, гея, деметра, дионис и персефона.циклопы — великаны с одним глазом посредине лба, дети урана и геи.эвр (евр) - бог юго-восточного ветра.эол — повелитель ветров.эреб — олицетворение тьмы подземного мира, сын хаоса и брат ночи.эрот (эрос) — бог любви, сын афродиты и ареса. в древнейших мифах — самовозникшая сила, способствовавшая мира. изображался в виде крылатого юноши (в эллинистическую эпоху — мальчика) со стрелами, мать. эфир — божество неба
Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди». Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду, Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди».
Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду,
Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках