«Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» — історичний роман невідомого автора, створення якого датують епохою династії Південна Сун (1127–1279). Китайська класична історіографія традиційно відносила жанр пінхуа до так званого фольклорного, «народного» історичного роману, проте докладний аналіз «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» переконливо засвідчує, що його автор мав доступ і широко використовував не лише матеріали типово фольклорного походження, а й офіційні документи архівного та поточно-бюрократичного характеру, а отже, належав до науково-чиновницької страти традиційного китайського суспільства.
І хоча точне ім'я цього автора (або кількох авторів) нам невідоме, проте це не дає підстав вважати «Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» зразком фольклорної творчості, оскільки за своїми текстовими характеристиками воно є типовим авторським літературним твором на історичну тематику, під час створення якого широко використовувалися автентичні документальні матеріали.
Слава введення «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» у науковий обіг належить китайському колекціонерові Цао Юаньчжуну, який у 1901 р. зовсім несподівано знайшов ксилограф цього загубленого й забутого в минулому істориками твору в й книжковій крамниці міста Ханчжоу.[1]
Борис был представлен царю Ивану Грозному в юношеском возрасте, в 15 лет. Юноша понравился царю и получил должность при дворе - стал подавать и принимать одежду государя. Постоянная близость к царю, природный ум ему быстро продвинуться по службе. За годы, проведенные во дворце, Борис постиг жестокость, интриги, придворную борьбу. Его возвышению женитьба на дочери известного опричника Малюты Скуратова. А сестра Бориса Ирина впоследствии стала женой царя Федора, сына Ивана Грозного. После смерти Ивана Грозного Годунову при поддержке многочисленных родственников удалось занять видное положение при дворе. После смерти царя Федора совещание бояр потребовало, чтобы народ присягнул Боярской думе. Борис мечтал о престоле, его поддержал патриарх Иов, который созвал Земской собор из деятелей церкви, представителей дворянства, а также верхушки горожан. Все они были против боярского правления, и Собор избрал царем Бориса Годунова. Главная причина того, что Борис смог стать царем заключается, по моему мнению, в его качествах. Он был хитрый и беспощадный политик, грамотно умел избавляться от своих соперников.
«Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» — історичний роман невідомого автора, створення якого датують епохою династії Південна Сун (1127–1279). Китайська класична історіографія традиційно відносила жанр пінхуа до так званого фольклорного, «народного» історичного роману, проте докладний аналіз «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» переконливо засвідчує, що його автор мав доступ і широко використовував не лише матеріали типово фольклорного походження, а й офіційні документи архівного та поточно-бюрократичного характеру, а отже, належав до науково-чиновницької страти традиційного китайського суспільства.
І хоча точне ім'я цього автора (або кількох авторів) нам невідоме, проте це не дає підстав вважати «Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» зразком фольклорної творчості, оскільки за своїми текстовими характеристиками воно є типовим авторським літературним твором на історичну тематику, під час створення якого широко використовувалися автентичні документальні матеріали.
Слава введення «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» у науковий обіг належить китайському колекціонерові Цао Юаньчжуну, який у 1901 р. зовсім несподівано знайшов ксилограф цього загубленого й забутого в минулому істориками твору в й книжковій крамниці міста Ханчжоу.[1]
Объяснение:
После смерти Ивана Грозного Годунову при поддержке многочисленных родственников удалось занять видное положение при дворе.
После смерти царя Федора совещание бояр потребовало, чтобы народ присягнул Боярской думе. Борис мечтал о престоле, его поддержал патриарх Иов, который созвал Земской собор из деятелей церкви, представителей дворянства, а также верхушки горожан. Все они были против боярского правления, и Собор избрал царем Бориса Годунова.
Главная причина того, что Борис смог стать царем заключается, по моему мнению, в его качествах. Он был хитрый и беспощадный политик, грамотно умел избавляться от своих соперников.