Давні слов'яни були землеробами, отже їх день був найбільше наповнений роботою біля землі. Вони займалися підсічним землеробством, що потребувало робочих рук - спочатку вирубували ділянку лісу, корчували пеньки, спалювали, а вже потім розпушували землю для посіву зерна. Аби дерево висихало швидше, обдирали кору, не зрубуючи його. Попіл слугував добривом. Через кілька років земля втрачала урожайність, виснажувалася і вирубувалася нова лісова ділянка. З часом могли повертатися до попередньої ділянки, яка встигала відпочити за кілька років.
Слов'яни вирощували зернові культури - пшеницю, ячмінь, жито.
Жили невеликими поселеннями, на берегах річок, що слугували їм захистом та сполученням одночасно. На луках випасали худобу та заготовляли сіно.
Ремісники виготовляли увесь сільськогосподарський реманент - мотики, серпи, коси, дерев'яні або кістяні сохи з металевим наральником.
Тож усі дні слов'ян були зайняті сільськогосподарською працею.
А)С)А)B)D)C)Задание 2Рубило — ср. Орудие труда первобытного человека, представляющее собою миндалевидной формы камень, утолщенный и закругленный в основании и заостренный на конце.Были изобретены бумеранг, ловушка и силки для охоты на мелких животных. Для ловли рыбы были изобретены рыболовные снасти и лодка. Тонкие каменные пластины, служащие наконечниками стрел и вкладными лезвиями были изобретены в эпоху мезолита. Бумеранг (серповидное орудие из дерева с дальностью полета 100 метров). Появляются ловушки, силки, рыболовная снасть и лодка.Микролиты – это каменные орудия труда небольших размеров.Гарпун - орудие труда древних людей для рыбной ловли Бурдю́к — мешок из цельной шкуры животного (козы, лошади, овцы и других), предназначен для хранения вина, кумыса и других жидкостей.Ткацкий станок — основная машина ткацкого производства, оборудование или устройство для изготовления всевозможных видов ворсовых, гладких, плетёных полотен и ковров: льняных, конопляных, хлопчатобумажных, шёлковых, шерстяных, а также прочей продукции текстильной промышленности. Глиняная посуда – уже много веков назад наши предки стали использовать глину как материал для изготовления посуды. Она имеет природное происхождение, в ней отсутствуют вредные для здоровья примеси.Производство керамических изделий является одним из составляющих народного промысла.Зернотёрка и ступа — древнейшее при для зерна. Применяется ещё с позднего палеолита и в Старом, и в Новом Свете (культура сандия).стрелы-свистунки, которые при полете издавали звук, похожий на свист. Такая стрела использовалась, чтобы указать цель для поражения или направление обстрела воинамУзда — часть снаряжения и упряжи, надеваемая на голову лошади и предназначенная для управления животным.Моты́га — ручное сельскохозяйственное орудие для рыхления земли.Плуг — орудие для вспашки плотной почвы, поднятия целины.
Объяснение:
Давні слов'яни були землеробами, отже їх день був найбільше наповнений роботою біля землі. Вони займалися підсічним землеробством, що потребувало робочих рук - спочатку вирубували ділянку лісу, корчували пеньки, спалювали, а вже потім розпушували землю для посіву зерна. Аби дерево висихало швидше, обдирали кору, не зрубуючи його. Попіл слугував добривом. Через кілька років земля втрачала урожайність, виснажувалася і вирубувалася нова лісова ділянка. З часом могли повертатися до попередньої ділянки, яка встигала відпочити за кілька років.
Слов'яни вирощували зернові культури - пшеницю, ячмінь, жито.
Жили невеликими поселеннями, на берегах річок, що слугували їм захистом та сполученням одночасно. На луках випасали худобу та заготовляли сіно.
Ремісники виготовляли увесь сільськогосподарський реманент - мотики, серпи, коси, дерев'яні або кістяні сохи з металевим наральником.
Тож усі дні слов'ян були зайняті сільськогосподарською працею.
Объяснение: