В девятнадцатом веке сельское хозяйство в России претерпело огромные изменения, которые позволили отрасли подняться на новую ступень развития. Проведенные реформы позволили занять нашей стране лидирующее место в экспорте зерна среди мировых держав уже в начале XX века.
Освоение новых территорий в XXI веке в России привело к увеличению площадей посева сельскохозяйственных культур. Уже в 80-х годах столетия, благодаря необходимому техническому оснащению, произошел значительный подъем сельского хозяйства. В девяностые года из-за кризиса отрасль практически развалилась.
В последние годы правительство РФ уделяет огромное внимание агропромышленному комплексу и сельскому хозяйству в частности. Благодаря этому, Россия стала крупным экспортером продукции сельскохозяйственного производства. Так по экспорту пшеницы Россия заняла первое место среди стран мира. Объем экспорта продовольствия и сельскохозяйственного сырья в 2014 году составил 18,9 млрд. долларов, в 2016 году — 17 млрд. Доля продовольствия и сырья составляет 5%.
Десять процентов всех пахотных земель мира сосредоточено в России. 4/5 этих земель приходится на Северный Кавказ, Урал, Западную Сибирь и Центральное Поволжье.
Краснодарский край, Ростовская область, Белгородская область, Республика Татарстан, Воронежская область, Ставропольский край, Республика Башкортостан, Алтайский край, Волгоградская область и Тамбовская область являются лидерами по производству сельхозпродукции.
Тому,що було багато війн,зрадників і велика територія.
Пояснення:Правління Ібрагіма І (1640—1648) державними справами став завідувати султанський гарем, який руками яничар погубив самого султана. В епоху Кепрюлю (1656—1703) фактичне управління імперією перейшло до рук великих візирів з албанського роду Кепрюлю. Їм вдалося відновити імперський контроль над Трансільванією, захопити Крит (1669), а також здобути володіння Речі Посполитої в Південній Україні — Буковину і Поділля (1676). Однак нова Велика турецька війна 1683—1699 років поклала кінець планам візирів повернути османську велич: австрійські війська та війська Речі Посполитої розбили османську армію під Віднем (1683) та в ряді інших боїв, а московити з потугами здобули фортецю Азов (1696). Султан Мустафа II (1695—1703) намагався повернути втрачене, але був розбитий австрійцями під Зентою (1697). Внаслідок поразки Османи поступилися своїми завоюваннями в Угорщині, Хорватії, Сербії, Волощині, Україні та Приазов'ї на користь Австрії та Московії.
Объяснение:
В девятнадцатом веке сельское хозяйство в России претерпело огромные изменения, которые позволили отрасли подняться на новую ступень развития. Проведенные реформы позволили занять нашей стране лидирующее место в экспорте зерна среди мировых держав уже в начале XX века.
Освоение новых территорий в XXI веке в России привело к увеличению площадей посева сельскохозяйственных культур. Уже в 80-х годах столетия, благодаря необходимому техническому оснащению, произошел значительный подъем сельского хозяйства. В девяностые года из-за кризиса отрасль практически развалилась.
В последние годы правительство РФ уделяет огромное внимание агропромышленному комплексу и сельскому хозяйству в частности. Благодаря этому, Россия стала крупным экспортером продукции сельскохозяйственного производства. Так по экспорту пшеницы Россия заняла первое место среди стран мира. Объем экспорта продовольствия и сельскохозяйственного сырья в 2014 году составил 18,9 млрд. долларов, в 2016 году — 17 млрд. Доля продовольствия и сырья составляет 5%.
Десять процентов всех пахотных земель мира сосредоточено в России. 4/5 этих земель приходится на Северный Кавказ, Урал, Западную Сибирь и Центральное Поволжье.
Краснодарский край, Ростовская область, Белгородская область, Республика Татарстан, Воронежская область, Ставропольский край, Республика Башкортостан, Алтайский край, Волгоградская область и Тамбовская область являются лидерами по производству сельхозпродукции.
Відповідь:
Тому,що було багато війн,зрадників і велика територія.
Пояснення:Правління Ібрагіма І (1640—1648) державними справами став завідувати султанський гарем, який руками яничар погубив самого султана. В епоху Кепрюлю (1656—1703) фактичне управління імперією перейшло до рук великих візирів з албанського роду Кепрюлю. Їм вдалося відновити імперський контроль над Трансільванією, захопити Крит (1669), а також здобути володіння Речі Посполитої в Південній Україні — Буковину і Поділля (1676). Однак нова Велика турецька війна 1683—1699 років поклала кінець планам візирів повернути османську велич: австрійські війська та війська Речі Посполитої розбили османську армію під Віднем (1683) та в ряді інших боїв, а московити з потугами здобули фортецю Азов (1696). Султан Мустафа II (1695—1703) намагався повернути втрачене, але був розбитий австрійцями під Зентою (1697). Внаслідок поразки Османи поступилися своїми завоюваннями в Угорщині, Хорватії, Сербії, Волощині, Україні та Приазов'ї на користь Австрії та Московії.