Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.
ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.
ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.
Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.
1. До початку 20-го століття, Болгарія, Греція, Чорногорія і Сербія домоглися незалежності від Османської імперії, але велика частина їх етнічної території залишалася під османським пануванням. У 1912 році, ці країни утворили Балканську лігу. Перша балканська війна вибухнула, коли Ліга напала на Османську імперію 8 жовтня 1912 року і закінчилася сім місяців потому Лондонським миром. Після п'яти століть панування Османська імперія втратила практично всі свої володіння на Балканах. Друга Балканська війна почалася 16 червня 1913 року. Болгарія була незадоволена отриманою частиною Македонії, і напала на колишніх своїх союзників, Сербію і Грецію. Сербська та грецька армії відбили наступ болгар і контратакували Болгарію, в той час як Румунія і Османська імперія також напали на Болгарію і захопили (або відновили) території. За Бухарестським мирним договором, Болгарія втратила більшу частину територій, які вона придбала в Першій Балканській війні.
2. На момент спалаху Першої світової війни Угорщина була частиною дуалістичної монархії Австро-Угорщини. Хоча з угорськими полками не пов'язана жодна важлива битва, ці війська билися самовіддано і безстрашно, що було однією з причин великих втрат. Переважно німецькі за національністю командири армії загалом виявляли найбільшу прихильність до військ німецького походження, але етнічні угорські війська також розглядалися як надійні і широко використовувалися на передовій, особливо на Російському та Італійському фронтах.
Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.
ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.
ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.
Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.
Объяснение:
30.01.2022
Домашня робота
1. До початку 20-го століття, Болгарія, Греція, Чорногорія і Сербія домоглися незалежності від Османської імперії, але велика частина їх етнічної території залишалася під османським пануванням. У 1912 році, ці країни утворили Балканську лігу. Перша балканська війна вибухнула, коли Ліга напала на Османську імперію 8 жовтня 1912 року і закінчилася сім місяців потому Лондонським миром. Після п'яти століть панування Османська імперія втратила практично всі свої володіння на Балканах. Друга Балканська війна почалася 16 червня 1913 року. Болгарія була незадоволена отриманою частиною Македонії, і напала на колишніх своїх союзників, Сербію і Грецію. Сербська та грецька армії відбили наступ болгар і контратакували Болгарію, в той час як Румунія і Османська імперія також напали на Болгарію і захопили (або відновили) території. За Бухарестським мирним договором, Болгарія втратила більшу частину територій, які вона придбала в Першій Балканській війні.
2. На момент спалаху Першої світової війни Угорщина була частиною дуалістичної монархії Австро-Угорщини. Хоча з угорськими полками не пов'язана жодна важлива битва, ці війська билися самовіддано і безстрашно, що було однією з причин великих втрат. Переважно німецькі за національністю командири армії загалом виявляли найбільшу прихильність до військ німецького походження, але етнічні угорські війська також розглядалися як надійні і широко використовувалися на передовій, особливо на Російському та Італійському фронтах.