Вопросы для проверочной работы: 1.Благодаря чему развивалась древнеегипетская цивилизация?
Что определило образ жизни древних египтян?
2. На чем основывалась религия древних египтян? Кто был главным богом? Какой бог запомнился тебе больше всего?
3. Как называли правителей Египта? Какой из них запомнился тебе больше остальных, чем?
4. Какой вид искусства считался в Египте самым главным? Почему?
5. Какие главные периоды выделяют в искусстве Древнего Египта?
6. Какой самый главный тип построек в Древнем Египте? Почему?
7. Какая скульптура была распространена в Египте? Основные каноны древнеегипетской скульптуры.
8. Какая пирамида была построена самой первой? Что лежало в ее основе?
9. Как называется существо, которое " охраняет" пирамиды?
В чем его предназначение?
10. Какие типы архитектуры были распространены в Новом царстве?​

ТУРЕЧЧИНА – ЄВРОПА:

ІСТОРИЧНІ ПІДСТАВИ ПОЛІТИЧНОГО

ТА ЕКОНОМІЧНОГО ЗБЛИЖЕННЯ

На початку третього тисячоліття, коли Туреччина має реальні шанси розпочати

переговори щодо повного членства у Європейському Союзі, а Україна твердо заявляє

про свої наміри приєднатися до цієї європейської структури, актуалізується питання

про ймовірність повторення Україною шляху своєї південної сусідки і абсолютно до-

цільним видається реконструкція початків Туреччини до Європи. На дум-

ку багатьох дослідників, курс на Захід розпочався з підписання у 1963 р. Договору про

асоціацію Туреччини з Європейським економічним співтовариством. Фактично саме

ця міжнародна угода зафіксувала сам факт приєднання Турецької Республіки до Євро-

пи на правах асоційованого члена.

Проте нам видається цілком правомірним розглянути глибше коріння європейсь-

кого вектора турецької політики, а саме – з’ясувати витоки тяжіння Туреччини (а ра-

ніше ще й Османської імперії) до західного світу, а відтак і до Європи. Ще у 1924 р.,

на початках становлення республіканського ладу в Туреччині, лідер держави

К.Ататюрк зазначав: „Рух турків протягом століть зберігав постійний напрямок. Ми

завжди рухалися зі Сходу на Захід”. Власне це підтверджувало спрямованість не тіль-

ки історичного руху турків з Центральної Азії до Європи, але й подальше бажання ту-

рків приєднатися до європейської цивілізації, стати її невід’ємною частиною. „Країни

різні, але цивілізація – одна. І для того, щоб мати змогу прогресивно розвиватися, на-

ція має брати участь у цій єдиній цивілізації”, – так визначив свого часу логіку істори-

чного поступу Туреччини її перший президент1

.

Донедавна ці проблеми розглядалися суто під кутом зору марксистсько-ленінської

методології, яка передбачала однобічний, класовий підхід у розгляді тих чи інших іс-

торичних явищ. Тому автор цієї статті визначила своїм завданням позбутися в оцінці

тогочасних подій ідеологічних кліше, дати об’єктивний аналіз процесам, які спонука-

ли колись могутню імперію, а потім вже й молоду республіку з переважною більшістю

мусульманського населення повернутися „обличчям” до Заходу. Адже, вочевидь, це не

був одномоментний і несподіваний поворот, навпаки – зумовлений цілою низкою по-

літико-економічних і соціально-культурних факторів процес. Тому мета даного дослі-

дження полягає у визначенні головних, на нашу думку, етапів повороту азійської му-

сульманської країни до Заходу з одночасним виокремленням найсуттєвіших і значу-

щих в її історичному розвиткові моментів.

Одна з наймогутніших держав Сходу, Османська імперія, історично вибудовувала-

ся як імперія, що розташовувалася як на азійському й африканському, так і на євро-

пейському континентах. Первісно вона була тісно пов’язана з Європою не тільки тери-

торіально, але й політично та економічно через систему як міждержавних договорів,

так і торговельно-економічних угод. Османська імперія, розквіт якої припав на другу

половину ХV–ХVІ ст., як будь-яке багатонаціональне державне утворення, утримува-

ло свою єдність завдяки суворій і послідовній централізаторській політиці і, безумов-

но, блискуче організованій армії, що була тісно пов’язана з феодальною системою зе-

млеволодіння, а саме з тімарною системою. Державна могутність, військова сила, дос-

татньо широка віротерпимість до християн, пишність султанського двору – все це під-

тримувало високий статус Оттоманської Порти серед європейських країн.

ответ: Инна Волкова

Объяснение:

Инна Волкова — российская певица и автор песен. Одна из участниц группы Колибри.

Родилась 20 августа в Мурманске. С 1991 года и по сей день выступает в группе. Замужем за режиссёром Александром Башировым. Есть дочь Александра-Мария.

Группа «Колибри» дебютировала 8 марта 1988 года скорее как разовая акция. Инициатором создания группы стала Наталья Пивоварова. Из семи участниц осталось только пятеро: сама Наталья, Инна Волкова, Елена Юданова, Ольга Фещенко и Ирина Шароватова.

Их первый альбом «Манера поведения» был записан фирмой «FeeLee».

В 1992 году была записана следующая работа «КОЛИБРИ», «Маленькие трагедии».

С 1994 года песни «КОЛИБРИ» стали звучать на радио.

На сегодняшний день успешным альбомом группы стал «Найди десять отличий» (1994).

Осенью 1996 года «Колибри» пригласили для работы над своим новым альбомом «Бес сахара» группу «Tequilajazzz», и клавишника «ДДТ» Константина Шумайлова.

Весной 1997 новый альбом вышем в свет и «Колибри» дали серию концертов с живым звуком.

В 1997 году снялась в фильме, режиссером которой был ее муж, Железная пята олигархии.