П’ять років тому, в лютому 2014 року, розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових). Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено покинули домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27 % промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.
Для більшості громадян України напад Росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Поглинення України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проекту. Витоки сучасної російсько-української війни можна віднайти в період становлення Російської імперії та її протистояння з українською державою у формі Гетьманщини. Своєрідною відправною точкою збройного конфлікту стала Конотопська битва 1659 року, де українські війська гетьмана Виговського розбили московське військо. Важливим етапом протистояння була Полтавська битва 1709 року, перемога у якій царя Петра І забезпечила закріплення російського впливу на теренах Гетьманщини і пришвидшила процеси створення Російської імперії.
Подальший процес становлення та розширення імперської Росії завжди супроводжувався війнами з Україною. Росія прагнула знищити нашу суб’єктність. Історія стосунків українського та російського народів – це літопис воєн, визвольних повстань українців і послідовної політики русифікації та асиміляції українців.
олитическая система. Ислам объявлен государственной религией, была принята арабская графика, заменившая дреснетюркскую письменность. В целом караханидская эпоха представляла собой качественно новый этап в социально-экономической, политической и культурной жизни наших далеких предков.Культура. За счёт обедневших скотоводов и земледельцев увеличилось количество городов и численность их населœения. Развитие городской культуры привело к росту числа материнских по различным видам ремесел и гончарному делу.Распространение ислама внесло изменения в развитие городской архитектуры.Стали возводиться купольные мечети.Айша-Биби XI-XIIвв. Бабадша хатун X-XIвв. Государство Караханидов было разностороннее развитым феодально-патриархальным государством.
2 и 3. Системе сборов налогов. Социальному неравноправию. Икта - право сбора налогов, а его обладателя называли иктадары (персидское слово). По-арабски таких землевладельцев именовали мукта. Ханы жаловали своим родственникам и приближенным право на получение с населения района или города налогов, до того взимавшихся в пользу государства. ... Государство Караханидов в конце X века (999 г.) полностью захватило Мавераннахр. В XI-XII вв. государство Караханидов включало в себя территории Мавераннахра и Жетысу. Территория Восточного ханства включала в себя Жетысу и Восточный Туркестан, со столицей в городе Орда (Кара Орда, Куз Орда), близ Баласагуна
П’ять років тому, в лютому 2014 року, розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових). Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено покинули домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27 % промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.
Для більшості громадян України напад Росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Поглинення України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проекту. Витоки сучасної російсько-української війни можна віднайти в період становлення Російської імперії та її протистояння з українською державою у формі Гетьманщини. Своєрідною відправною точкою збройного конфлікту стала Конотопська битва 1659 року, де українські війська гетьмана Виговського розбили московське військо. Важливим етапом протистояння була Полтавська битва 1709 року, перемога у якій царя Петра І забезпечила закріплення російського впливу на теренах Гетьманщини і пришвидшила процеси створення Російської імперії.
Подальший процес становлення та розширення імперської Росії завжди супроводжувався війнами з Україною. Росія прагнула знищити нашу суб’єктність. Історія стосунків українського та російського народів – це літопис воєн, визвольних повстань українців і послідовної політики русифікації та асиміляції українців.
олитическая система. Ислам объявлен государственной религией, была принята арабская графика, заменившая дреснетюркскую письменность. В целом караханидская эпоха представляла собой качественно новый этап в социально-экономической, политической и культурной жизни наших далеких предков.Культура. За счёт обедневших скотоводов и земледельцев увеличилось количество городов и численность их населœения. Развитие городской культуры привело к росту числа материнских по различным видам ремесел и гончарному делу.Распространение ислама внесло изменения в развитие городской архитектуры.Стали возводиться купольные мечети.Айша-Биби XI-XIIвв. Бабадша хатун X-XIвв. Государство Караханидов было разностороннее развитым феодально-патриархальным государством.
2 и 3. Системе сборов налогов. Социальному неравноправию. Икта - право сбора налогов, а его обладателя называли иктадары (персидское слово). По-арабски таких землевладельцев именовали мукта. Ханы жаловали своим родственникам и приближенным право на получение с населения района или города налогов, до того взимавшихся в пользу государства. ... Государство Караханидов в конце X века (999 г.) полностью захватило Мавераннахр. В XI-XII вв. государство Караханидов включало в себя территории Мавераннахра и Жетысу. Территория Восточного ханства включала в себя Жетысу и Восточный Туркестан, со столицей в городе Орда (Кара Орда, Куз Орда), близ Баласагуна
Объяснение: