Объяснение:Війна́ в Іра́ку — військовий конфлікт в Іраці, що розпочався з вторгнення збройних сил міжнародної коаліції під проводом Збройних сил Сполучених Штатів Америки та Великої Британії 20 березня 2003 року з метою повалення режиму Саддама Хусейна.
Військова і політична перемога США.
Повалення та страта Саддама Хусейна.
Капітуляція регулярної іраксько
Вхід американських військ у Багдад у 2003 році.
Оскільки учасниками коаліції мандат ООН на інтервенцію не був отриманий, легітимність вторгнення була під сумнівом. Головною офіційною причиною війни була оголошена наявність в Іраку зброї масового ураження, а думки щодо обґрунтованості цього твердження значно варіювались серед країн-членів ООН.
Офіційним приводом для вторгнення був заявлений зв'язок режиму Саддама Хусейна з міжнародним тероризмом, зокрема рухом «Аль Каїда». Iнформація ЦРУ про наявність в Іраку запасів хімічної зброї масового ураження знайшла підтвердження. Боєголовки з нервово-паралітичним газом було знайдено саме в зоні, яку контролював один із союзників США по коаліції — Польща. Рішення про застосування військової сили проти Іраку підтримали 45 держав світу. Військові контингенти виділили 32 держави. 98 % військ вторгнення надали США і Велика Британія.
Все грандиозные планы избавления от капиталистической эксплоатации потерпели крушение. Рухнул план ремесленников-рабочих, воспринявших учение Оуэна, — овладеть производством при профсоюзов. Борьба фабричных рабочих за 8-часовой рабочий день, за повышение заработной платы, стоившая огромного напряжения, потерпела поражение.
Ничего не получив в результате политической борьбы за всеобщее избирательное право, рабочие после реформы 1832 г . перешли к новым борьбы за улучшение своего положения.
Рабочие убедились, что одних средств экономической борьбы — профсоюзов и стачек — еще недостаточно для низвержения всей системы капитализма. Эти средства оказались бессильны против буржуазии, вооруженной всеми средствами принуждения государственного аппарата. Реформа 1832 г. ярче, чем когда-либо прежде, обнажила классовое лицо буржуазии. После опыта классовой борьбы начала 30-х годов в рабочем движении вновь выдвигается на первый план политическая борьба. Рабочие, выступая против буржуазных порядков, начинают действовать как самостоятельная политическая сила.
Подъему политической борьбы промышленный кризис, разразившийся в Англии в 1837 г.
Кризис вызвал резкое обострение недовольства не только в среде рабочего класса, но и мелкой буржуазии, бессильной перед конкуренцией крупного капитала.
Объяснение:Війна́ в Іра́ку — військовий конфлікт в Іраці, що розпочався з вторгнення збройних сил міжнародної коаліції під проводом Збройних сил Сполучених Штатів Америки та Великої Британії 20 березня 2003 року з метою повалення режиму Саддама Хусейна.
Військова і політична перемога США.
Повалення та страта Саддама Хусейна.
Капітуляція регулярної іраксько
Вхід американських військ у Багдад у 2003 році.
Оскільки учасниками коаліції мандат ООН на інтервенцію не був отриманий, легітимність вторгнення була під сумнівом. Головною офіційною причиною війни була оголошена наявність в Іраку зброї масового ураження, а думки щодо обґрунтованості цього твердження значно варіювались серед країн-членів ООН.
Офіційним приводом для вторгнення був заявлений зв'язок режиму Саддама Хусейна з міжнародним тероризмом, зокрема рухом «Аль Каїда». Iнформація ЦРУ про наявність в Іраку запасів хімічної зброї масового ураження знайшла підтвердження. Боєголовки з нервово-паралітичним газом було знайдено саме в зоні, яку контролював один із союзників США по коаліції — Польща. Рішення про застосування військової сили проти Іраку підтримали 45 держав світу. Військові контингенти виділили 32 держави. 98 % військ вторгнення надали США і Велика Британія.
Все грандиозные планы избавления от капиталистической эксплоатации потерпели крушение. Рухнул план ремесленников-рабочих, воспринявших учение Оуэна, — овладеть производством при профсоюзов. Борьба фабричных рабочих за 8-часовой рабочий день, за повышение заработной платы, стоившая огромного напряжения, потерпела поражение.
Ничего не получив в результате политической борьбы за всеобщее избирательное право, рабочие после реформы 1832 г . перешли к новым борьбы за улучшение своего положения.
Рабочие убедились, что одних средств экономической борьбы — профсоюзов и стачек — еще недостаточно для низвержения всей системы капитализма. Эти средства оказались бессильны против буржуазии, вооруженной всеми средствами принуждения государственного аппарата. Реформа 1832 г. ярче, чем когда-либо прежде, обнажила классовое лицо буржуазии. После опыта классовой борьбы начала 30-х годов в рабочем движении вновь выдвигается на первый план политическая борьба. Рабочие, выступая против буржуазных порядков, начинают действовать как самостоятельная политическая сила.
Подъему политической борьбы промышленный кризис, разразившийся в Англии в 1837 г.
Кризис вызвал резкое обострение недовольства не только в среде рабочего класса, но и мелкой буржуазии, бессильной перед конкуренцией крупного капитала.