Виконайте завдання 2.
пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. проаналі.
зуйте подане джерело відповідно до цих правил.
1. скориставшись прийомом «кошик ідей», визначте здобутки українська
центральної ради у державотворчому процесі. 2. порівняйте ваші міре,
вання з наведеними нижче. яке з цих досягнень уважаете найважливішим
для державотворчого процесу? свою думку обгрунтуите.
B 1881г между Китаем и Российской империей был заключен
Петербургский мирный договор, по которому уйгуры и
дунгане получили право в течение года переселиться на
территорию
* 2. Численность переселенцев на территории Казахстана
постепенно росла. В 1897г в Казахстане проживало 56тыс. уйгуров
и 14 тыс.. дунган.
* 3.Основным хозяйственными занятиями дунган были земледелие,
а также различные промыслы.
* 4. В начале 20 века уйгуры содержали свои мельницы,
кузницы, маслобойки, а также кожевенные, овчинные и
дубильные заводы. Одним из богатых уйгуров был Вали Ахун Юлдашев из
Жаркентской волости Верненского уезда, сумевший
сосредоточить в своих руках около 10тыс. десятин арендных
земель.
Римський імператор, який правив у 284—305 роках н. е. Діоклетіан відомий тим, що жорстоко переслідував християн. Один з його указів вимагав знищувати копії Святих Писань. Незважаючи на його спроби знищити всі рукописи перших християн, тисячі стародавніх рукописів і фрагментів збереглися до наших днів. (Див. додаток А3, «Як Біблія дійшла до наших днів».)
Діоклетіан народився у римській провінції Далмація. При народженні йому дали ім’я Діокл; його повне ім’я — Гай Аврелій Валерій Діоклетіан. У 285 році н. е. він став єдиновладним правителем Римської імперії. Діоклетіан провів реформи, які стосувалися різних сфер життя і до зміцнити імперію. Він здійснив новий адміністративний поділ і запровадив тетрархію, тобто чотиривладдя. Діоклетіан також поділив імперію на східну і західну частини, що, на думку деяких істориків, стало передумовою виникнення Візантійської імперії. У 305 році н. е. Діоклетіан зрікся влади і через кілька років помер; під кінець життя він повністю розчарувався у своїх наступниках, які ніяк не могли поділити владу.
Завершальні роки правління Діоклетіана ввійшли в історію як період останнього найжорстокішого гоніння християн. Серед причин такого гоніння називають бажання влади відновити цілковиту єдність імперії,— а нова релігія, як вважалося, сприяла сепаратистським настроям,— і вплив філософів, які виступали проти християн. Ще однією причиною міг бути вплив Діоклетіанового наступника, Галерія,— фанатичного послідовника традиційної римської релігії.