І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ. 1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?
1.1. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося
понад хлопа, чи то шляхта, чи міщани,
все те за польських часів зробилося поляком; за
Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лиша-
лися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священики. Вищі духовні особи,
єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших
50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у мен-
ших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само
йті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині,
до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко).
1.2. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кож-
ному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради
пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надрукований тут, у Буді,
1837 р. під назвою "Русалка Дністрова"
. Це перша книга, написана простою народною мало-
російською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (П. Павлович, редактор
часопису «Србскій народний листь»).
1.3. «...В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну
руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній єпископ (опiс-
ля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис "Зоря Галицька",
а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича з'їхалися у Львові
руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського письменства, і заснува-
ли товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати книжки для просвіти народу»
(К Пееt thе
Крымская война открыла новый этап во внешней политике Российской империи. Она существенно изменила международную обстановку, фактически уничтожив Венскую систему. Распался австро-русско-прусский союз , в течение сорока лет служивший опорой европейской системы международных отношений. Австрия, сближаясь с Англией, перешла в противоположный лагерь. В итоге сложилась так называемая «Крымская система», основой которой был англо-французский блок, направленный против России. Российское же правительство утратило ведущую роль в международных делах Европы. Главной задачей российской дипломатии 50-х — начала 70-х гг. XIX в. была борьба за отмену ограничительных статей Парижского мира. Россия не могла мириться с положением второстепенной европейской державы, к тому же с незащищенными черноморскими границами. Экономические и политические интересы государства требовали отмены нейтрализации Черного моря.
История Кангюй в легенде восходит к временам Авесты, где Кангха упоминается как столица Турана[4]. Во II веке до н. э. кангюйцы приняли участие в разгроме греко-бактрийского царства. В I в. до н. э. на территорию Кангюй начали в массовом порядке переселятьсяхунны[источник не указан 1811 дней].
Кангюй поддерживало активные межгосударственные контакты с Китаем, постоянно укреплялось династийными браками, где традиционными являлась выдача кангюйским юношам невест из среды правящей элиты из Китая.
По сведениям Чжан Цяня обычаи сходны с юэчжийскими. Могут собрать 80-90 тыс. войска. Позже китайские послы обнаружили, что ставка правителя находится в земле Лэени (樂越匿) и называется Бэйтянь (卑闐) — это зимняя ставка, а летняя в 7 днях пути. Всего страна 9104 ли в окружности, 120 000 семей, 600 000 человек, из них 120 000 воинов. По крайней мере частично вассален державе Хунну.